Виховні заходи

                 АФГАНІСТАН, ТИ ВІЧНИЙ БІЛЬ!
Мета. Розширити знання дітей про історичні події афганської війни; виховувати повагу і шану до воїнів-інтернаціоналістів та матерів, сини яких загинули в Афганістані.

Хід заходу

Читець: Минають дні, ідуть роки.

Життя листки перегортає.

А біль Афгану - навіки,

В душі чомусь не замовкає.

Ведуча:  Шановні гості, учні, вчителі! 15 лютого відзначають скорботний День пам’яті воїнів-афганців. Сьогодні ми з вами зібралися тут, щоб вшанувати пам’ять тих, хто поліг на афганській землі, дізнаємось про героїв цієї страшної війни. Молоді люди йшли туди не за орденами і медалями. Вони вірили, що виконують інтернаціональний обов’язок.

Сьогодні ми зібралися на свято пам'яті, присвя­чене воїнам-інтернаціоналістам, які загинули в аф­ганській війні.

На нашому святі присутні воїни-інтернаціоналісти, учасники бойових дій в Афганістані.

1-й учень. 15 лютого минуло 24 роки із дня закінчення війни в Афганістані. Але ця війна наза­вжди залишиться болем у серці нашого народу.

Ведучий:  «Немає більшої любові, ніж та, коли положиш душу свою за друзів своїх», говориться в Євангелії.

2-й учень. 25 грудня 1979 року Радянські війсь­ка були введені в Афганістан для виконання інтернаціонального обов'язку.

Ведучий: Для тисяч радянських солдат, їхніх батьків, матерів, братів, сестер розпочалася жорстока, кривава війна в Афганістані. Потрапивши на палаючу афганську землю, мужні воїни-інтернаціоналісти всім серцем прийняли її біль, як свій, і до останнього подиху захищали інтереси її багатостраждального народу. В ім’я волелюбного афганського народу, в ім’я миру, братерства на землі вони, не вагаючись, готові були віддати найдорожче – життя.

Читець:  Ти – вічний біль, Афганістан, ти – наш неспокій.

І не злічить глибоких ран в борні жорстокій

І не злічить сліз матерів, дружин, дітей –

Не всі вернулися сини із тих ночей...

   

СКАЧАТИ ПОВНУ ВЕРСІЮ СЦЕНАРІЮ