Головна | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід | RSS | Неділя, 07.03.2021, 14:32 |
Костянтинівська спеціальна школа №32 Донецької обласної ради | |
Ви увійшли як Гість Група "Гости"Вітаю Вас Гість |
|
Виховні заходи Хід заходу Читець: Минають дні, ідуть роки. Життя листки перегортає. А біль Афгану - навіки, В душі чомусь не замовкає. Ведуча: Шановні гості, учні, вчителі! 15 лютого відзначають скорботний День пам’яті воїнів-афганців. Сьогодні ми з вами зібралися тут, щоб вшанувати пам’ять тих, хто поліг на афганській землі, дізнаємось про героїв цієї страшної війни. Молоді люди йшли туди не за орденами і медалями. Вони вірили, що виконують інтернаціональний обов’язок. Сьогодні ми зібралися на свято пам'яті, присвячене воїнам-інтернаціоналістам, які загинули в афганській війні. На нашому святі присутні воїни-інтернаціоналісти, учасники бойових дій в Афганістані. 1-й учень. 15 лютого минуло 24 роки із дня закінчення війни в Афганістані. Але ця війна назавжди залишиться болем у серці нашого народу. Ведучий: «Немає більшої любові, ніж та, коли положиш душу свою за друзів своїх», говориться в Євангелії. 2-й учень. 25 грудня 1979 року Радянські війська були введені в Афганістан для виконання інтернаціонального обов'язку. Ведучий: Для тисяч радянських солдат, їхніх батьків, матерів, братів, сестер розпочалася жорстока, кривава війна в Афганістані. Потрапивши на палаючу афганську землю, мужні воїни-інтернаціоналісти всім серцем прийняли її біль, як свій, і до останнього подиху захищали інтереси її багатостраждального народу. В ім’я волелюбного афганського народу, в ім’я миру, братерства на землі вони, не вагаючись, готові були віддати найдорожче – життя. Читець: Ти – вічний біль, Афганістан, ти – наш неспокій. І не злічить глибоких ран в борні жорстокій І не злічить сліз матерів, дружин, дітей – Не всі вернулися сини із тих ночей...
|
|
Copyright MyCorp © 2021 |
![]() |