Меню сайту

Статистика
Онлайн всього: 3 Гостей: 3 Користувачів: 0

Форма входу

українська мова і література 9-а кл.

Українська мова

Повний письмовий переказ тексту з елементами опису природи.

1. Прочитай текст.

Весняні квіти

Закінчувалися суворі морози, на всьому відчувався подих весни. У лісі вже розтанули останні острівці снігу. Під весняними променями сонця запарувала земля. Сонячні зайчики заграли на галявині, вони наче хочуть розповісти всьому живому в лісі, що час прокидатися.

Цінна окраса наших лісів і дібров — конвалія. Її ніжні пахучі дзвіночки втілюють у собі радощі весни. Вона є однією з улюблених ранніх квітів. А скільки казок, легенд, повір’їв та міфів складено про цю чарівну квітку!

А онде між деревами під першим сонячним промінчиками з’явилися проліски. Вони були зовсім маленькі і тендітні. Вперто і наполегливо пробивали вони товстий килим торішнього листя. Ніжні блакиті пелюстки, наче усміхаючись, тягнулись до сонечка. Від їхньої блакиті в лісі затишно і тепло. Квіти були такі ніжні, що навіть шкода було їх зривати.

2. Склади простий план до прочитаного тексту.

3. Напиши переказ тексту «Весняні квіти» за складеним планом.

*Підказка! Як скласти простий план.

1. Уважно прочитайте весь текст.

2. Розділіть його на закінчені частини.

3. Виділіть головну думку кожної частини.

4. Напишіть її заголовки.

5. Прономеруйте їх цифрами.

6. Запишіть у зошит.

Українська література

Д.В. Павличко. «Весна». «Добрий день».

1. Прочитати виразно вірш. Вивчити вірш напам’ять.

ВЕСНА
До мого вікна
Підійшла весна.
Розтопилася на шибці
Квітка льодяна.
Крізь прозоре скло
Сонечко зайшло
І поклало теплу руку
На моє чоло.
Видалось мені,
Що лежу я в сні,
Що співає мені мати
Золоті пісні.
Що мене торка
Ніжна і легка,
Наче те весняне сонце,
Мамина рука.

2. Навчитись читати вірш виразно.

ДОБРИЙ ДЕНЬ

Хто б не йшов і хто б не їхав

По дорогах кременистих

Через прикарпатські села, —

Всіх вітають словом тут.

Вам поклониться дитина,

І дідусь сивоголовий

-Скине шапку перед вами —

Чи знайомі ви, чи ні.

Ось мене стрічає жінка —

Сиві, як повісмо, коси

З-під хустини виглядають, —

Каже «слава Йсу» мені.

Не дивуюсь — я так само

Теж вітав усіх прохожих.

Перший раз в п'ятнадцять років

Людям «добрий день» сказав.

У кептариках біленьких

Школярі ідуть зі школи,

Діти йдуть мені назустріч,

Кажуть «добрий день» мені.

Не дивуюсь я, радію,

Сльози радості втираю.

– Добрий день, мій рідний краю,

– Вольний, добрий день тобі!

Хто б не йшов і хто б не їхав

По дорогах кременистих

Через прикарпатські села, —

Всіх вітають словом тут.

Вам поклониться дитина,

І дідусь сивоголовий

-Скине шапку перед вами —

Чи знайомі ви, чи ні.

Ось мене стрічає жінка —

Сиві, як повісмо, коси

З-під хустини виглядають, —

Каже «слава Йсу» мені.

Не дивуюсь — я так само

Теж вітав усіх прохожих.

Перший раз в п'ятнадцять років

Людям «добрий день» сказав.

У кептариках біленьких

Школярі ідуть зі школи,

Діти йдуть мені назустріч,

Кажуть «добрий день» мені.

Не дивуюсь я, радію,

Сльози радості втираю.

– Добрий день, мій рідний краю,

– Вольний, добрий день тобі!

30.03.2020

Українська мова.

Повний усний і письмовий переказ тексту з елементами опису зовнішності людини.

1. Прочитай текст.

Семен Непорадний

Семен Непорадний – він так звався – був кремезний козак літ тридцяти. Одягнений у широчезні, як море, червоні штани, які підперезував широким шовковим поясом. На ногах добрі шкапові чоботи. Сорочка була подерта і замащена та на грудях широко розхристана, звідки визирали широкі косматі та на сонці засмаглі груди. Миючись, засукав рукави поза лікті й показав жилаві руки з п’ястуками, мов довбеньки.

Непорадний на Січі мав славу неабиякого силача. Згинав залізні штаби, а коня підіймав поперед себе, мов барана.

Незважаючи на Семенову лицарську силу, його прозвали на Січі Непорадним за те, що в якійсь стрічі з татарином не вмів собі дати ради, аж поки товариші йому не допомогли.

Та він цим анітрохи не переймався. На Січі не питали нікого, як зветься, так зараз давали кожному ймення, з яким не розлучався аж до смерті. Хоч би як козака негарно назвати, він цього не соромиться. Козаки говорили : « Не ймення тебе красить, а ти його краси»( За А. Чайковським ).

2. Перекажи усно текст за планом.

План

1.Опис зовнішності Семена Непорадного:

а)чорний довгий оселедець;

б)широчезні червоні штани;

в)на ногах – шкапові чоботи;

г)розхристана сорочка;

д)жилаві руки.

2.Неабиякий силач.

3.Прізвисько козака.

3. Визнач тему й основну думку тексту.

4. Запиши переказ у зошит.

30.03.2020

Українська література

Про творчу діяльність сучасної письменниці Зірки Мензатюк. Оповідання «Таємниця козацької шаблі» (уривки).

1. Прочитай відомості про письменницю.

Зірка Мензатюк народилася 21.10.1954 року в селі Мамаївцях Кіцманського району Чернівецької області.

Писати почала, коли навчалася у 2 класі. Це сталося так: одного разу вчителька задала написати вдома переказ «Ліс восени». Почавши з переказу, Зірка написала про лисячу нірку, яку бачила в лісі, про білочку, що збирала ліщинові горіхи, а далі й про те, яким ліс стане взимку, коли його засипле сніг. Замість кількох рядочків переказ розтягнувся на цілих п´ять сторінок. І їй так сподобалося викладати на папері власну розповідь, що письменниця на цьому не зупинилася і написала ще й віршовану «Казку про кицю Мурку і дівчину Ганну», а в наступні дні – чимало віршиків. Однокласники чомусь не повірили, що дівчинка пише вірші сама, і стали говорити, що все те написав її прадід Олекса та й закопав, а вона викопала і видає за свої.

Друкуватися теж почала ще у шкільні роки у районній і обласній газетах. Перший вірш був надрукований, коли Зірці Мензатюк було лише 11 років.

Закінчивши школу , Зірка вступила на факультет журналістики Львівського університету імені Івана франка. Працювала кореспондентом газети «Радянська Україна». А потім вирішила присвятити себе творчості для дітей.

З 1995 року Зірка Мензатюк – член Національної Спілки письменників України. З 1997 року веде в дитячому журналі «Соняшник» рубрики «Храми України», «Фортеці України», «Щоб любити», «Щоденник мандрівника»; з 2004 року – автор рубрики про святині України в освітній радіопередачі для школярів «АБЦ» Національного радіо.

Письменниця є авторкою близько 20 дитячих книг. Найвідоміші серед них: «Мільйон мільйонів сестричок», «Київські казки», «Казочки-куцохвостики», «Дочка троянди», «Зелені чари», «Арніка», «Тисяча парасольок», «Український квітник», «Макове князювання», «Катрусині скарби», «Як я руйнувала імперію».

Зірка Мензатюк – лауреат міжнародного конкурсу у США, літературної премії імені Лесі Українки та Наталі Забіли.

2. Запиши короткий конспект з відомостей про письменницю.

3. Перейди за посиланням. Прочитай уривки оповідання Зірки Мензатюк "Таємниця козацької шаблі" .

www.ukrlib.com.ua › styslo › printit

4. Перейди за посиланням. Подивись буктрейлер на книгу Зірки Мензатюк "Таємниця козацької шаблі" .

https://www.youtube.com/watch?v=KvI2j5VC9aI

06.04.2020

Українська література 9-а класу

Про життя і творчість поетеси ХХІ століття Ірини Жиленко. «Жар-птиця»

1. Прочитай конспект. Склади короткий конспект прочитаного (письмово).

Письменниця Ірина Жиленко народилась у Києві 28 квітня 1941 р. Дитинство

пройшло на Черкащині. Проте після війни повернулася до Києва.

Спочатку навчалася в середній школі, потім на вечірньому відділенні факультету філології Київського університету імені Т.Г. Шевченка. Роки становлення у столичному мистецькому середовищі важко назвати легкими. Працювала вихователькою у дитячому садку, згодом – у редакціях газет та журналів.

Першими книжками були збірки для дітей: «Автопортрет у червоному», «Вікно у саду», «Останній вуличний шарманщик» та інші.

Письменниця вважала, що писати для дітей – велика честь, бо дитина – це чудо, а дитинство – святкова казка.

2. Прочитай виразно поезію.

Ірина Жиленко «Жар-птиця»

Сусідка моя — чарівниця —

годувала надвечір родзинками

у клітці золоту Жар-птицю

з очима-намистинками.

І як воно трапилось — хто його зна —

та тільки дверцят не замкнула вона.

Рвонулась на волю чудесна Жар-птиця,

і враз освітилась казково столиця.