Головна | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід | RSSНеділя, 18.04.2021, 11:32
Костянтинівська спеціальна школа №32 Донецької обласної ради
Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 3
Гостей: 3
Користувачів: 0
Форма входу

українська мова і література 7 кл.

Українська мова

(30.03.2020 – 03.04.2020)

Тема: Заголовок тексту. Відповідність заголовка змісту тексту. Структура тексту (зачин, основна частина, кінцівка).

Правило!

Якщо два й більше речень поєднані за змістом, — це текст. До тексту можна дібрати заголовок.

У тексті речення розміщені в певній послідовності.

Будова тексту: початок (зачин), основна частина і кінцівка.

Зачин готує до сприйняття того, про що йтиметься в тексті. В основній частині розкривається зміст тексту (його тема). Кінцівка — це завершення тексту, своєрідний підсумок усього висловленого.

Кожна частина починається з нового рядка — абзацу.

Вправа №1

  1. Уважно прочитайте текст. Чи відповідає заголовок змісту текста?

 

Ліс — усім друг.

   Ліс нікому не ворог. Ліс — усім друг.

   Для звірів і птахів він — рідний дім і годувальник. Для поля — захисник від вітру. Ліс — друг ріки та її мешканців: риб, раків, жаб. Якщо гине ліс, ріка незабаром міліє, пересихає.

   Рослини лісу очищують повітря. Тому кожне дерево, кожен кущ треба берегти насамперед — від вогню.

Розбір тексту

- Заголовок.  Ліс — усім друг.

- Зачин. Ліс нікому не ворог. Ліс — усім друг.

- Основна частина.  Для звірів і птахів він — рідний дім і годувальник. Для поля — захисник від вітру. Ліс — друг ріки та її мешканців: риб, раків, жаб. Якщо гине ліс, ріка незабаром міліє, пересихає.

- Кінцівка. Рослини лісу очищують повітря. Тому кожне дерево, кожен кущ треба берегти насамперед — від вогню.

- Слова у тексті заміняють для того, щоб не повторювати те саме слово в сусідніх реченнях.

Ліс нікому не ворог. Ліс — усім друг.

Ліс нікому не ворог. Він — усім друг.

  1. Спишіть заголовок і частину тексту

(І рівень – основну частину і кінцівку; ІІ рівень – зачин і кінцівку.)

  1. Зробіть звуко-буквений аналіз слова

(І рівень – рослина; ІІ рівень – ліс.)

 

Українська література

(30.03.2020 – 03.04.2020)

Володимир Сосюра. Життєвий та творчий шлях.

(1898 – 1965)

Володимир Миколайович Сосюра народився 6 січня 1898 року на станції Дебальцеве на Донеччині в родині шахтаря.

Батьки майбутнього поета жили дуже бідно. Змалку хлопець змушений був заробляти на шматок хліба. Улітку він працював, а взимку ходив до школи.

По закінченні двокласної сільської школи Сосюра вчився в ремісничому училищі на слюсаря, а потім – в агрономічній (сільськогосподарській) школі. Проте навчання в цій школі він змушений був залишити, бо після смерті батька на нього лягли турботи про матір та менших братів та сестер. Пізніше письменник навчався на робітничому факультеті Харківського інституту народної освіти.

Володимир Сосюра спочатку працював на содовому заводі, потім телефоністом. Він брав участь в Українській революції 1917 – 1921 років, спершу в армії Української Народної Республіки, пізніше – в Червоній армії.

Письменник захоплювався творами Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, сам пробував писати вірші. Перша збірка «Поезії» вийшла в 1921 році. У 20-ті роки Володимир Сосюра був одним з найулюбленіших поетів України.

У роки Великої Вітчизняної Війни Володимир Сосюра як військовий кореспондент перебував у діючій армії.

У мирний час поет багато працював. У своїх віршах він висловлював любов до рідної землі, зокрема до Донеччини, де народився і виріс, до її працьовитих людей. Поет дуже любив свій народ. Багато уваги Сосюра приділяв розвитку рідної мови, яку він любив, оберігав і збагачував.

На початку шістдесятих років поет написав книжку віршів під назвою «Поезія не спить». У ній він так охарактеризував свою творчість:

Моя поезія не спить…

Вона – переживань буру́ни*,

що вніч, і вдень, і кожну мить

торкає серця мого струни.

Помер Володимир Миколайович Сосюра 8 січня 1965 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі.

Словник

Буру́н – навальна піниста хвиля.

  1. Розкажи про дитинство Володимира Сосюри.
  2. Чиїми творами захоплювався юнак?
  3. Де навчався та працював Володимир Сосюра?
  4. Про що Сосюра писав у своїх віршах?

В. Сосюра. Вірш «Любіть Україну»

Любіть Україну, як сонце, любіть,

як вітер, і трави, і води…

В годину щасливу і в радості мить,

любіть у годину негоди.

 

Любіть Україну у сні й наяву,

вишневу свою Україну,

красу її, вічно живу і нову,

і мову її солов’їну.

 

Для нас вона в світі єдина, одна

в просторів солодкому чарі…

Вона у зірках, і у вербах вона,

і в кожному серця ударі

 

Як та купина, що горить — не згора,

живе у стежках, у дібровах,

у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,

і в хмарах отих пурпурових*,

 

в грому канонад*, що розвіяли в прах

чужинців в зелених мундирах,

в багнетах*, що в тьмі пробивали нам шлях

до весен і світлих, і щирих.

 

Юначе! Хай буде для неї твій сміх,

і сльози, і все до загину…

Не можна любити народів других,

коли ти не любиш Вкраїну!..

 

Дівчино! Як небо її голубе,

люби її кожну хвилину.

Коханий любить не захоче тебе,

коли ти не любиш Вкраїну…

 

Любіть у труді, у коханні, у бою,

як пісню, що лине зорею…

Всім серцем любіть Україну свою —

і вічні ми будемо з нею!

                                   1944 р.

Словник

Пурпуро́вий – темно-червоний або яскраво-червоний з фіолетовим відтінком колір; багряний.

Канона́да – часте стріляння з багатьох гармат.

Багне́т – ко́люча зброя, штик

  1. Знайди у вірші та прочитай, що заповідав поет молоді.
  2. Чому у вірші Україну названо вишневою, а мову її – солов’їною?
  3. Поясни, як ти розумієш останнє речення вірша.
  4. Склади невелику розповідь на тему «Рідна Україна». Використовуй слова вірша.
  5. Навчися читати вірш радісно, піднесено.
  6. Вивчи напам’ять 1-й і 2-й куплети поезії Володимира Сосюри. Додатково дівчата

вчать куплет, що починається словами: «Юначе! Хай буде для неї твій сміх…», відповідно хлопці заучують куплет, який починається зі слів: «Дівчино! Як небо її голубе…»

  1. Спиши ці 3 куплети в зошит разом із автором та назвою вірша.

Андрій Малишко. Життєвий та творчий шлях.

(1912 – 1970)

Андрій Самійлович Малишко народився 15 листопада 1912 року в селі Обухові на Київщині. Родина була велика – батько з матір’ю, старенька бабуся та одинадцятеро дітей.

Дитячі роки поета минали на берегах річки Стугни, на порослих полином пагорбах Обухівського краю. Малий Андрійко часто бігав на трипільські кручі, звідки задивлявся на блакитну смугу Дніпра.

Вірші Андрій почав писати ще дитиною. А спонукала його до цього народна пісня. Хоч сім’я була велика, жили в нестатках, але довгими зимовими вечорами в співочій сім’ї Малишків гостювала народна пісня. «Як живу, бачу я свою матір Ївгу Базилиху – сині, задумливі, повні народного розуму очі. Вечорами, сидячи біля куделі, вона співала тихенько і протяжно, і ці пісні врізались мені в пам’ять на все життя», - пізніше згадував у автобіографії поет.

У 1927 році Малишко закінчив сім класів і вступив до Київського медтехнікуму, але це був помилковий вибір професії. 1932 року закінчив Київський інститут народної освіти. Після закінчення інституту деякий час учителював в Овручі на Житомирщині. З 1936 року Андрій Малишко повністю присвятив себе літературній праці. Найголовнішим джерелом творчості Андрія Малишка була любов до матері, свого роду, України.

Тривожного червневого літа 1941 року разом із першими письменниками-добровольцями Андрій Малишко пішов на фронт. Чотири роки він працював військовим кореспондентом.

Андрій Самійлович написав багато віршів, поем, балад. Його поезія духовно збагачує читача, виховує розуміння прекрасного. Вірші Андрія Малишка «Пісня про рушник», «Рідна мати моя», «Ранки солов’їні», «Стежина», «Вчителька», «Білі каштани» стали народними піснями.

Помер Андрій Малишко 17 лютого 1970 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі.

 

  1. Розкажи про дитинство Андрія Малишка.
  2. Прочитай, як поет описує рідну матір.
  3. Хто прищепив хлопцеві любов до пісні, до рідного слова?
  4. Що виховує поезія Андрія Малишка у читачів?
  5. Які пісні на вірші Малишка ти знаєш?

А. Малишко. Вірш «Буду я навчатись мови золотої…»

Буду я навчатись мови золотої

у трави-веснянки, у гори крутої,

в потічка веселого, що постане річкою,

в пагінця зеленого, що зросте смерічкою.

Буду я навчатись мови-блискавиці

в клекоті гарячім кованої криці,

в корневищі пружному ниви колоскової,

в леготі шовковому пісні колискової;

щоб людському щастю дбанок* свій надбати,

щоб раділа з нами Україна-мати;

щоб не знався з кривдою, не хиливсь під скрутою,

в гніві бився блисками, а в любові — рутою!

1965 р.

Словник

Кри́ця – сталь.

Пру́жний – тугий, міцний.

Дба́нок – те, що надбано.

  1. Чому поет називає мову золотою?
  2. Подумай і розкажи, як природа збагачує нашу мову.
  3. Знайди у вірші та прочитай, для чого потрібно навчатися рідної мови.
  4. Вивчи вірш напам’ять

(І рівень – 12 рядків, ІІ рівень – 8 рядків, ІІІ рівень – 4 рядки).

Пошук
Календар
«  Квітень 2021  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930
Корисні посилання
  • Дайджест "Усе для школи"
  • Міністерство освіти і науки
  • Інститут інноваційних технологій
  • Освіта Донеччини
  • Сайт для педагогів
  • Сайт «Дефектолог-практик»
  • Шкільні пісні і мінусовки
  • Відділ освіти осіб з особливими потребами ДоноблІППО
  • Лиманська спец. школа-інтернат
  • Часовоярська СЗШІ №8
  • Сайт учителя початкових класів
  • Видавництво «Шкільний світ»
  • [Vox.com.ua] Портал українця каталог сайтів Безкоштовний каталог сайтів

    Copyright MyCorp © 2021