Головна | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід | RSS | Неділя, 07.03.2021, 15:46 |
Костянтинівська спеціальна школа №32 Донецької обласної ради | |
Ви увійшли як Гість Група "Гости"Вітаю Вас Гість |
|
Уклін тобі, Тарасе!
Тема: « Уклін тобі, Тарасе! » Мета: розширювати знання про життєвий і творчий шлях Т.Г.Шевченка, розкрити багатій світ душі поета, розвивати зв’язне мовлення, навички виразного читання поезії, пам’яті; виховувати любов і повагу до таланту славного українського Кобзаря. Обладнання: виставка книжок про Т.Г.Шевченка, фонограми пісень, медіообладнення для демонстрації слайдів. Ведучий 1: Україна… В одному вже тільки слові це ціла музика смутку й жалю. Україна – це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золоті пшениці. Саме наша земля дала світу Людину – велета, Титана духу, який збудив німого і сонного, указав їм шлях до майбутнього. Він був сином мужика, а став володарем у царстві людської культури. Сьогодні ми зібралися, щоб вшанувати пам`ять Великого Кобзаря. 199 років минув минуло з того, чому, коли народився він «на українській землі, під українським небом .» Ведучий 2: Мужицький син, кріпак, школяр моршинського дяка – п`яниці, самоук, професор графіки Петербурзької Академії мистецтв, геніальний поет, мислитель, патріот, інтелігент з душею вселюдського милосердя. І все це він – Тарас Григорович Шевченко. 9 березня 1814 року Перед самим світанням У селі Моринцях на Черкащині У сільській родині Уродився він на славу Цілій Україні. Ведучий 1: Є куточок землі – України всієї окраса, На колишній землі Садибі Тараса. І ось стоїть переді мною наша бідна, стара хата з потемнілою покрівлею і гарним димарем. А біля воріт стоїть гілляста верба з засохлим верхів`ям (згадували Т.Г. Шевченко). (слайд) Ведучий 2: З Моринців родина Шевченко Повернулася в Кирилівку вже через рік після народження Тараса. У цьому селі пройшло його безрадісне дитинство. Мати: Як гірко, як нестерпно гірко Що долі нам нема тобою Ми вбогі змучені раби Не знаєм радісної днини. Ведучий 1 : Тарас ріс мовчазний, замислений – Ніколи не тримався хати, А все тинявся десь по бур`янах, За що його прозвали в селі малим приблудою. Восьмирічного Тараса батьки віддали до дяка в науку. |
|
Copyright MyCorp © 2021 |
![]() |