Меню сайту

Статистика
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0

Форма входу

Уклін тобі, Тарасе!

Тема: « Уклін тобі, Тарасе! »

Мета: розширювати знання про життєвий і творчий шлях Т.Г.Шевченка, розкрити багатій світ душі поета, розвивати зв’язне мовлення, навички виразного читання поезії, пам’яті; виховувати любов і повагу до таланту славного українського Кобзаря.

Обладнання: виставка книжок про Т.Г.Шевченка, фонограми пісень, медіообладнення для демонстрації слайдів.

Ведучий 1: Україна… В одному вже тільки слові це ціла музика смутку й жалю. Україна – це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золоті пшениці. Саме наша земля дала світу Людину – велета, Титана духу, який збудив німого і сонного, указав їм шлях до майбутнього. Він був сином мужика, а став володарем у царстві людської культури.

Сьогодні ми зібралися, щоб вшанувати пам`ять Великого Кобзаря. 199 років минув минуло з того, чому, коли народився він «на українській землі, під українським небом .»

Ведучий 2: Мужицький син, кріпак, школяр моршинського дяка – п`яниці, самоук, професор графіки Петербурзької Академії мистецтв, геніальний поет, мислитель, патріот, інтелігент з душею вселюдського милосердя. І все це він – Тарас Григорович Шевченко.

9 березня 1814 року

Перед самим світанням

У селі Моринцях на Черкащині

У сільській родині

Уродився він на славу

Цілій Україні.

Ведучий 1: Є куточок землі –

України всієї окраса,

На колишній землі

Садибі Тараса.

І ось стоїть переді мною наша бідна, стара хата з потемнілою покрівлею і гарним димарем. А біля воріт стоїть гілляста верба з засохлим верхів`ям (згадували Т.Г. Шевченко). (слайд)

Ведучий 2: З Моринців родина Шевченко Повернулася в Кирилівку вже через рік після народження Тараса. У цьому селі пройшло його безрадісне дитинство.

Мати: Як гірко, як нестерпно гірко

Що долі нам нема тобою

Ми вбогі змучені раби

Не знаєм радісної днини.