Моя рідна Україна

Мета: Ознайомлення дітей з історією України, її багатою культурою, природними богатствами країни.  Формувати національну свідомість, любов до рідної землі.

 Обладнання: Виставка літератури, зображення народних та державних символів України: гілочки верби, калини, барвінку; рушники.

І. Організаційний момент.

Я вас привітаю з сьогоднішнім днем !

Всі разом, чудово, тоді і почнем.

Кто скаже, якими ростуть наші діти?

-         Ми самі найкращі діти на світі !(учні)

А ну раскажіть мені любії діти,

Хто дорослих не слухає, не хоче учитись?

Як соромно, хіба роблять так діти?

-         Ми самі найкращі діти на світі !(учні)

А запорукою успіху є усмішка. Тож передайте свою усмішку один одному, мені, поверніться до наших гостей, подаруйте усмішку їм. Адже усмішка ще :

-         Прикрашає обличчя

-         Підвищує настрій

-         Сприяє добрим стосункам з оточуючими

-         Допомагає знайти нових друзів

-         І навіть деколи, допомагає здійснювати бажання.

От ви скажіть, чим ви любите займатися у вільний час?

(відповіді учнів)

ІІ. Повідомлення теми і мети заняття.

Наші улюблені заняття ми сьогодні об’єднаємо в одне ціле. Сьогодні з вами ми будемо подорожувати сторінками усного журналу «Моя рідна Україна», щоб ви змогли розширити знання про нашу Батьківщину,  про державні символи України.

ІІІ. Хід  заходу.

  В-ль:     Ми живемо з вами у вільній і незалежній державі, яка зветься Україна. Кожен з нас є громадянином України. Сьогодні ми поговоримо про те, що нам слід робити для своєї Батьківщини, щоб вона процвітала, щоб жилося нам щасливо у рідному краю. І в кожного учня по всій нашій Вітчизні, від найменших першокласників до вже дорослих випускників, повинна світитися у серденьку безмежна любов до милої, дорогої і рідної України, нашої Батьківщини.

А чи знаєте ви, чому саме Україною називається наша держава ? Я вам пропаную послухати ось таку легенду:

                                   Легенда про Україну

                                   Через віки і бурі лихоліть

                                   Залишили нам пращури легенду.

                                   І ви її , будь ласка, збережіть,

                                  Перекажіть онукам, друзі милі!

       Колись давно Бог створив народи і кожного наділив землею. Наші ж предки кинулися пізніше, і землі їм вже не дісталося. От вони й прийшли до Бога. Дізнавшись чого до нього прийшли, запропонував їм чорну землю. «Ні, - відповіли наші предки, - там уже живуть інші народи». – «Ну, тоді я вам дам ту землю, що залишилась для раю. Там є усе : ріки, озера, ліси, степи. Але пам’ятайте : якщо її берегтимете, то вона буде ваша, а коли ні - належатиме ворогові». Пішли наші предки на ту землю, оселилися і живуть до сьогоднішнього дня. А країну свою назвали Україною.

Гра «Мікрофон»

- Як би вам треба було намалювати свою Батьківщину, то щоб ви намалювали? (відповіді дітей по черзі)

Скачати повну версію сценарію