Головна | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід | RSSПонеділок, 19.04.2021, 15:15
Костянтинівська спеціальна школа №32 Донецької обласної ради
Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

Історія України 8-б кл.

02.04.2020

Тема: РОЗВИТОК ГОСПОДАРСТВА І ТОРГІВЛІ В УКРАЇНІ ЗА КОЗАЦЬКИХ ЧАСІВ (8 КЛ).

Незважаючи на численні воєнні дії, які відбувалися на території України в другій половині ХVІІ (17) – першій половині ХVІІІ (18)століть, тут розвивалося землеробство. Значні площі українського чорнозему засівалися житом, пшеницею, льоном, коноплями, тютюном. Також українці вирощували різноманітну городину, садили садки.

Активному розвитку сільського господарства на Лівобережжі та Слобожанщині сприяло значне збільшення кількості населення через переселення селян, міщан і козаків із Правобережної України.

Удосконалювалися знаряддя праці. У плугах і боронах почали використовувати залізні деталі, замість деревяних. Використовувалися такі сільськогосподарські інструменти: коси, вила, граблі, серпи тощо.

Поряд із землеробством розвивалося скотарство. Українці тримали волів, коней, кіз, свиней, корів, овець. Розводили різну птицю: курей, качок, гусей тощо.

Особливої популярності набуло розведення овець. Їх вовна йшла     на виготовлення сукна, з якого робили одяг. У той час створювалися великі вівчарські ферми – «заводи», на яких утримувалися тисячі овець.

У цей час швидко виникають нові промислові підприємства: рудні, де виробляли залізо; гутні, на яких виготовляли вироби із скла; солеварні, де добували сіль. На початку 18 століття виникають мануфактури. Мануфактури - це підприємство, засноване на поділі праці з використанням ручних механічних пристроїв. Першими були мануфактури з виробництва сукна, пороху, переробки тютюну тощо.

Збільшення кількості українських сіл і міст сприяло розвитку торгівлі. Найбільші ярмарки тоді відбувалися на Слобожанщині – в Харкові  та Сумах. Сюди привозили сукно, прядиво, шкіри, мед, зерно, худобу тощо. Встановлювалися звязки з російськими містами.

Дайте відповідь (письмово):

  1. Чим українці засівали землю?
  2. Яких домашніх тварин тримали українці?
  3. Чому утримання овець було прибутковим у той час?
  4. Які нові підприємства виникають в Україні?
  5. Що таке мануфактура?
  6. Які міста були центрами ярмаркової торгівлі, чим торгували на ярмарках?

Тема: ЦЕРКВА ЗА КОЗАЦЬКОЇ ДОБИ.

Важливе місце у житті народу завжди посідала православна церква. Перебуваючи під владою Польщі, вона зазнавала усіляких утисків: закривалися храми, заборонялося священникам проводити служби, відбиралися земельні володіння у монастирів.

Важливе значення у зміцненні позицій православної церкви відіграв митрополит Петро Могила. Він повернув незаконно відібрані храми й монастирі православній церкві, будував нові та відновлював зруйновані релігійні споруди. Митрополит увів сувору дисципліну серед ченців та духовенства. Запровадив спеціальний духовний суд. Малограмотних служителів церкви змушував вчитися, а впертих і неслухняних карав.

Петро Могила був засновником школи при Києво-Печерської лаври, яка пізніше стала Києво-Могилянською академією.

Перо Могила приділяв значну увагу друкарській справі. За роки його діяльності  було надруковано 15 різних видань, серед яких були й книги Петра Могили.

Після утворення Української козацької держави православна церква отримувала від гетьманів значні земельні володіння.

Гетьмани, козацька старшина, заможні козаки та міщани у другій половині 17-першій половині18 століть виділяли кошти на будівництво нових церков і монастирів, на придбання ікон, церковних книг тощо.

Поступово тиск російського духовенства й влади збільшувався, що призвело до переходу в 1685 році української церкви під владу Московського патріархату. Це призвело до значних змін. На всі церковні посади, в Україні обирали, зараз призначали. Важливі церковні посади займали, як правило, росіяни. Було ліквідовано всі особливості української церкви.

За часів правління російської цариці Катерини ІІ, українська православна церква втратила всі національні ознаки. Тепер вона нічим не відрізнялася від російської церкви.

Дати відповідь (письмово):

  1. Яких утисків зазнавала православна церква під час панування Польщі?
  2. Які зміни здійснив Перо Могила?
  3. Хто у козацькі часи виділяв кошти будівництво храмів?
  4. У якому році українська православна церква перейшла під владу Московського патріархату?

Які зміни ввела російська влада в українській церкві?

 

Тема: Освіта козацької України. Григорій Сковорода.(завдання з 09.04 до 15.04.2020 р.)

У козацькій часи по всій Україні було багато початкових шкіл. Найбільш поширеними були церковні, в яких вчителями були священники та дяки. У таких школах навчалися всі діти, незалежно від походження та віку. Всі діти навчалися в одному приміщенні. Кожний клас навчався за окремим столом. Тривалість перебування у кожному класі залежала від здібностей учня.

Учні початкових шкіл вчилися читати за букварем, а навчившись-читали церковні книги та вчили напам’ять молитви. Писати вчилися крейдою на дощечках, а потім – чорнилами на папері. Учні церковних шкіл також вивчали математику та спів.

Крім церковних, в Україні діяли й полкові школи, де навчали учнів читанню, письму, математиці, основам астрономії та військовій підготовці. Тутт могли вчитися грамоті малі діти, підлітки й дорослі козаки.

Особливе місце серед початкових шкіл України займала школа Запорозької Січі. Тут навчали не тільки загальноосвітніх предметів, а й велику увагу приділяли фізичному розвитку учнів: добре плавати, веслувати, переховуватися під водою від ворога за допомогою очеретини та інше. Хлопців учили «Богу добре молитися, на коні реп’яхом сидіти, шаблею рубати і відбиватися, з рушниці влучно стріляти а списом добре колоти».

Навчання у початкових школах відбувалося українською мовою.

Після здобуття початкової освіти українці могли продовжити навчання у Києво-Могилянській академії та колегіумах, які були в Чернігові, Переяславі та Харкові. У цих навчальних закладах готували священників та державних службовців для України. З їх стін вийшло багато вчителів, науковців та письменників.

Києво-Могилянська академія була відкрита для вихідців з різних санів. У цьому закладі навчання тривало 12 років. Викладання відбувалося українською мовою, а у старших класах – латинською. Студенти вивчали латинську, грецьку, польську, німецьку та французьку мови. Також їм викладалася історія, географія, математика, фізика, нотний спів, медицина та інші навчальні предмети. Згодом, російська влада заборонила викладати в академії українською мовою.  

Серед випускників Києво-Могилянської академії був і Григорій Сковорода.

Певний час він вчителював у Переяславському та Харківському колегіумах, але за вільнодумство був звільнений. Після цього Григорій Сковорода обрав долю мандрівного філософа. Філософ – це шукач істини, мислитель. Він із торбинкою за плечима, в якій лежали запасні чоботи, декілька улюблених книжок і скрипка, подорожував Україною. Заходячи у села, зупинявся у них, вчив місцевих дітей, ділився з людьми своїми знаннями.

Григорій Сковорода писав вірші, у яких описував життя українського народу, засуджував нерівність і викривав несправедливість. Найбільшої популярності набув його твір «Всякому городу нрав і права», який став народною піснею.

ДАЙТЕ ВІДПОВІДЬ (письмово):

1)Чому вчили у церковних школах?

2)Як вчили у початкових школах?

3)Чому вчили у полкових школах?

4)Чому вчили у січових школах?

5)Скільки років і чого навчали в Києво-Могилянській академії?

Складіть речення зі слів: мандрував, селами, Григорій, і, хто, містами, Сковорода, всіх, та, хотів, вчив, українськими, цього.

Тема: Усна народна творчість. Козацькі літописи.

Козацькі часи багаті на історичні події. Протягом багатьох десятиліть на теренах України відбувалися битви, заворушення, козацькі ради, приймалися доленосні рішення.  Український народ оспівував важливі події та історичних героїв у думах і піснях. Склав багато переказів, легенд, прислів’їв та приказок. З часом були забуті імена авторів, які придумали пісні чи  думи, і вони стали народними. Ці твори передавалися народу, ширилися по всій Україні.

Творцями й виконавцями дум були народні співці – кобзарі, які жили серед козаків, брали участь у військових походах і битвах, оспівували подвиги захисників рідної землі. Вони своїми піснями розпалювали народний гнів, закликали людей приєднуватися до козацького війська.

Головними героями козацьких дум і пісень був Богдан Хмельницький зі своїми соратниками, ватажки гайдамацьких повстань Максим Залізняк та Іван Гонта, очільник опришківського руху Олекса Довбуш та інші.

Створюючи пісні та думи, народ дещо змінював дійсні події, прикрашав їх, наділяв народних улюбленців могутньою силою.

У козацькі часи народ любив слухати оповідників і  казкарів. Казки у той час змальовували жадібних панів, мудрих селян, мужніх козаків. У цей час змальовували жадібних панів, мудрих селян, мужніх козаків. У цей час застосовувалося безліч приказок і прислів’їв. Наприклад: «Який пан, такий і жупан», «Висипав хміль із міха, наробив ляхам лиха», «Береженого Бог береже, а козака шабля стереже», «Степ і воля – козацька доля» та інші.

Великої популярності за часів козаччини набуло написання історичних творів. Найбільш популярними були козацькі літописи.

У цих творах описувалася історія Української козацької держави. Головна увага у козацьких літописах приділялася Національно-визвольній війні під проводом Богдана Хмельницького. Звісно, не всі тогочасні літописи збереглися до нашого часу, але деякі вціліли. Відомими є козацькі літописи Самовидця, Григорія Грабянки та Самійла Величка.

Цінним є те, що літописці під час написання своїх творів були свідками багаьох тогочасних подій. Також при створенні літописів їх автори використовували значну кількість іноземних джерел та листів, універсалів, розпоряджень  із гетьманської канцелярії. Козацькі літописи були написані тогочасною українською мовою.

ДАЙТЕ ВІДПОВІДЬ (письмово):

1)Які твори відносяться до усної народної творчості?

2)Хто розповсюджував думи та пісні?

3)Хто був героєм історичних пісень та дум?

4)Хто був автором козацьких літописів?

5)Знайдіть у тексті прислів’я козацької доби та перепишіть їх.    

Тема: Театр і музика. ( з 16.04 до 22.04)

Театр – це вид мистецтва, у якому актори грають певні ролі перед глядачами. Перші вистави в Україні були зіграні в навчальних закладах. За попередньо складеним текстом двоє чи більше учнів, одягнених у відповідні костюми, перед гуртом школярів та запрошених гостей розігрували окремі сценки релігійного змісту. Поступово сценарій ускладнювався, а кількість акторів збільшувалася.

Розвиток українського театру тісно пов’язаний із діяльністю Києво-Могилянської академії. Її студенти, мандруючи містами й селами України, ставили вистави. Найбільшої популярності набули новорічні, різдвяні та великодні вистави. Для цього готувалися декорації,  шилися костюми, використовувалися музичні інструменти тощо.

На ярмарках та базарах діяли тимчасові театри – балагани. Їх актори ставили вистави з історії та щоденного життя місцевого населення. Головними героями вистав були козаки, пани, шинкарі, студенти і селяни. Вистави були улюбленими видовищем для простого люду.

У Глухові при дворі останнього гетьмана України Кирила Розумовського був створений театр, де ставилися комедії. Комедія – це вистава, у якій висміювалися негативні сторони суспільного життя. У цьому театрі виконувалися комедії як вітчизняних, так і закордонних авторів.

Особливої популярності у добу козаччини набув ляльковий театр – вертеп. Він мав форму  двоповерхової дерев’яної скриньки. На першому поверсі вертепу відображалося земне життя людей, а на другому зображувалося життя на небі – серед богів.

Під супровід танців і співів у вертепі розігрувалися комічні сценки з життя, а персонажі мали вигляд ляльок, які розмовляють народною мовою. У вертепах зображувалося життя і дії простих людей, показувався їхній розум, дотепність і кмітливість.

У козацькі часи розвивалося музичне мистецтво. Україною мандрували кобзарі, бандуристи, лірники, пісні яких були зрозумілі й популярні серед простих людей.

Великою популярністю користувалися троїсті музики, які грали, переважно, на скрипці, сопілці та бубоні. Вони виступали на ярмарках, весіллях та інших святах.

У Києво-Могилянській академії існував хор та оркестр. З її стін вийшли відомі українські композитори того часу: Максим Березовський, Дмитро Бортнянський, Артемій Ведель.

У Глухові діяла музична школа, яка виховала багато відомих співаків і музик.

ДАЙТЕ ВІДПОВІДЬ (письмово):

1)Що таке театр, хто грає в театрі?

2)Що таке балаган?

3)Що таке вертеп, комедія?

4)Хто такі троїсті музики?

Тема: Архітектура та живопис.

Архітектура - це проектування та спорудження різноманітних будівель. У кожні часи будували різні будівлі. Козацька архітектура і будівництво розвивалися в Україні на місцевій, самобутній народній основі. У селах будувалися одноповерхові будинки з дерева, які називалися хатами. Стіни обмазувалися глиною, а потім білилися. Дах вкривався соломою підлогу встилали глиною та втрамбовували.

У цей час відбулися значні зміни у будівлях козацької старшини. Вони будували кам’яні споруди, а найбільш заможна частина правлячої верхівки споруджувала вишукані палаци. Такі палаци прикрашалися скульптурами, оздоблювалися декоративними прикрасами і ворами мистецтва. Розкішні палаци були зведені в Києві, Батурині, Білій Церкві, Умані та інших містах. Наприклад, Маріїнський палац у Києві був збудований для Олексія Розумовського – брата останнього гетьмана і чоловіка російської цариці Єлизавети.

Велика увага у добу козацтва приділялася будівництву релігійних споруд. Відновлювалися зруйновані храми та будувалися нові церкви. Найбільш популярним архітектурним стилем тогочасної України було – козацьке барокко. У цьому стилі збудовано багато визначних пам’яток архітектури. Наприклад: Спасо-Преображенська церква у Великих Сорочинцях (мал.1), Церква Феодосія Печерського в Києві (мал.2), Церква святої Катерини в Чернігові (мал.3), Спасо-Преображенський собор у Прилуках (мал.4) та багато інших. Церкви будувалися не тільки як релігійні споруди, а і як оборонні укріплення від ворога. Товщина церковних стін сягала одного метра й більше. Вікна робили вузькими – бійницями. Самі будівлі були немов би витягнуті у гору – для зручності захисту та спостереження навкруги.

У козацькій Україні великої популярності набув живопис. З високою майстерністю українські художники передавали на іконах сцени релігійного змісту. Поруч  з Ісусом Христом та іншими святими художники зображували впливових діячів тогочасної України.

Великої популярності в народі набуло малювання картини «Козак Мамай». На ній зображувався козак, який сидить схрестивши ноги. Він грає на кобзі, а поруч, на дереві, висить його зброя та чекає вірний кінь. Майже у кожній українській хаті можна було побачити таке зображення. Козака Мамая малювали на полотнах, стінах хат, на дверях, на віконницях, на печах, скринях і кахлі.

ДАЙТЕ ВІДПОВІДЬ (письмово):

1)Як називалися будинки, в яких мешкали заможні особи?

2)У яких містах України було збудовано палаци?

3)У якому стилі будувалися церкви в козацькій Україні?

4)Користуючись змістом тексту, співставте назви церков та міст, у яких вони були збудовані:

Спасо – Преображенська церква                       Чернігів

Церква Феодосія Печерського                            Прилуки

Церква святої Катерини                                       Великі Сорочинці

Спасо-Преображенський собор                           Київ

5)Складіть речення зі слів: нескореності, народу, козак, і, втілював, свободи, українського, Мамай, дух.

Пошук
Календар
«  Квітень 2021  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930
Корисні посилання
  • Дайджест "Усе для школи"
  • Міністерство освіти і науки
  • Інститут інноваційних технологій
  • Освіта Донеччини
  • Сайт для педагогів
  • Сайт «Дефектолог-практик»
  • Шкільні пісні і мінусовки
  • Відділ освіти осіб з особливими потребами ДоноблІППО
  • Лиманська спец. школа-інтернат
  • Часовоярська СЗШІ №8
  • Сайт учителя початкових класів
  • Видавництво «Шкільний світ»
  • [Vox.com.ua] Портал українця каталог сайтів Безкоштовний каталог сайтів

    Copyright MyCorp © 2021