Головна | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід | RSSПонеділок, 19.04.2021, 15:01
Костянтинівська спеціальна школа №32 Донецької обласної ради
Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

6-б муз. мистецтво 16.04.2020

16.04.2020 

Тема. Мистецтво писанкарства. Народні обряди та звичаї.  https://www.youtube.com/watch?v=9g4wQcokA7Y                                                      Розписування яєць — це народний звичай, пов’язаний із дохристиянським обрядом зустрічі весни. Цей звичай мав символічний зміст: у писанках  поетизовано красу життя, утілено сподівання на краще майбутнє. Покриваючи фарбами та знаками-символами шкаралупу яйця, люди нібито  захищали від злих сил життя, що зберігалося всередині.

Писанки — розписані за допомогою розтопленого воску пташині яйця — один із давніх видів українського декоративно-ужиткового мистецтва. Яйце з жовтком, що схоже на сонце, з давніх-давен уважали символом життя.У Коломиї працює єдиний у світі Музей писанки, що нараховує понад 6 тисяч писанок з різних областей України, а також з Пакистану, Шрі-Ланки, Білорусії та Польщі. Музей у Коломиї - це архітектурне втілення образу писанки, а композитор Леся Дичко створила фортепіанний образ писанки. Леся Дичко -сучасний український композитор, автор творів різних музичних жанрів — від симфонічного, балетного, вокально-симфонічного до вокаль-ного та інструментального. Серед її інструментальних творів варіації для фортепіано «Українські писанки» вирізняються самобутнім використан-ням та осмисленням народної пісенності. Отже, українські писанки також можуть «звучати», відображуючи багатство фарб і візерунків-символів у музичному мистецтві.

 Слухання музики: Л. Дичко. Варіації для фортепіано «Українські писанки»             https://www.youtube.com/watch?v=F95lZw0Ol4Y  

Слухаючи музику, спробуємо намалювати узори для розпису писанок. Писанка оберігає родину від зла й негараздів; писанка — символ життя; писанка — початок весни, початок життя, коли все розквітає.  Сьогодні за допомогою музики ми дізнаємося про давню традицію нашого народу, адже в народних піснях правдиво відображено його історію. Складені невідомими творцями та оповідачами, вони зберігаються в пам’яті людей. Саме з пісень ми дізнаємося про життя й працю, традиції українського народу. Так, весняні обряди посідають особливе місце в житті українського народу. Українці радо зустрічали весну, адже дні стають довшими, сонечко дарує більше тепла, зеленіє трава, розквітають сади, розпочинаються роботи в полі. Весна — це оновлення не тільки природи, а й людської душі, коли відзначають одне з найвизначніших християнських свят — Великдень. На Великдень дівчата водили хороводи, співали веснянки та гаївки і разом із парубками грали в різні ігри. Діти також раділи весні й разом із матусями та бабусями готувалися до свят, розмальовуючи писанки.

Пригадайте знайомі веснянки та гаївки. (?? «Подоляночка», «А вже весна», «Розлилися води»,»Вийди,вийди сонечко», «А вже красне сонечко припекло, припекло», «Вийди, вийди, Іванку»).

Музично-пісенна культура є невід’ємною складовою життя українців. Майже в усіх піснях згадано рідну природу, побут, народні звичаї та обряди. Розкриття таких тем у музиці та образотворчому мистецтві має багато спільного, що нібито допомагає «побачити» музику.

Завдання: співати пісні караоке

«Писанки» муз.Марії Бурмака,сл. Катерина Перелісна

https://www.youtube.com/watch?v=QxUXCEOonwQ

Гарна писанка у мене, мабуть, кращої нема.

Мама тільки помагала, малювала ж я сама.

Змалювала дрібно квіти, вісім хрестиків малих,

І дрібнюсіньку ялинку, Й поясочок поміж них.

Приспів:

На великдень писанку розмалюю!

Маму з татом, бабу з дідом поцілую!

Хоч не зразу змалювала, –зіпсувала п'ять яєць, –

А, як шосте закінчила, тато мовив: "Молодець!"

Я ту писанку для себе, для зразочка залишу,

А для мами і для тата я ще кращі напишу!

 https://www.youtube.com/watch?v=9g4wQcokA7Y

Пісня «Розмалюю писанку»  Слова Д. Чередніченко музика В. Кравчука

https://www.youtube.com/watch?v=0WArsrfo07Y

Намалюю писанку, намалюю

Коника гривастого намалюю.

Розмалюю писанку, розмалюю -

Соловейка-любчика намалюю.

Приспів:

Писанка, писанка,  |Веселковий цвіт.   |

Писанка, писанка,  |Твій дитячий світ. | (2)

Розмалюю писанку, розмалюю,

Різблену сопілочку намалюю.

Та моя сопілочка буде грати,

Буде коник весело танцювати.

"Писанки чудові" муз. і сл.А.Олєйнікової

https://www.youtube.com/watch?v=chMHle3-1S4

Свята Великодні незадовго,

Я малюю писанки свої.

Писальцем виводжу візерунки,

Щоб вони сподобались усім.

   Писанки чудові, різнокольорові

   В Великодні свята Писанок багато!

Я малюю квіти і листочки,

Орнаменти,рибки і пташки,

В кожному малюнку-давній символ

І краплинка моєї душі.

 

Писанки свої складу у кошик,

З пасочкою поруч покладу.

І накрию рушничком святковим,

Рано-вранці в церкві посвячу.

 

30.04.2020

Тема. Архітектура і музика                                                                                                            

«Архітектура — це застигла музика» сказав Йоганн Гете                                                                             

-Що поєднує архітектуру та музику?                                                                                                                            

Діти нещодавно було велике свято Великодня.  Є одна особливість великоднього свята - святкові передзвони в християнських храмах. Мистецтво дзвону – це особливе й старовинне мистецтво. Вслуховуючись у дзвін соборів та храмів, ми можемо відрізнити дзвін урочистий і святковий від тривожного та печального. Так са¬мо є різними дзвін вранішній та дзвін вечірній. Музика дзвону, як і звичайні музичні твори, має свій темп, ритм, динаміку, лад.                                                                                          

 Сприймання фотоілюстрації «Володимирський собор, у Києві» 

                                  

Яке враження справила на вас ця фотоілюстрація? Чи вона звучала? Якщо так, то як саме — музикою, хоровим співом чи передзвоном?  Перед вами один із соборів м. Києва — Свято-Володимирський. Подивіться на нього уважно. Ця прекрасна споруда є національною святинею, своєрідним літописом часів Київської Русі, увічненням славної історії українського народу. Свято-Володимирський собор височіє на одному з Київських пагорбів на бульварі Тараса Шевченка. Його було закладено 15 липня 1862 року в день пам'яті святого князя Володимира, який охрестив Київську Русь. Споруджували собор упродовж двадцяти років. Окрім своєї урочисто-довершеної краси та пропорційності, собор особливий тим, що дзвіниці (їх дві) розміщені в куполах споруди, а не вибудувані окремо, як зазвичай у християнських храмах. Дзвони Володимирського собору й дотепер — незмінні вісники великих свят та знаменних подій, вони; живуть повноцінним життям великого старовинного міста — столиці нашої держави. 

Чутливе ставлення до мистецтва православних дзвонарів було у композитора Сергія Рахманінова. Його розлука з Батьківщиною загострювала в пам'яті та уяві характерні риси церковного дзвону як символу далекої домівки. Один із творів Сергія Рахманінова — поема для солістів, хору та оркестру — має назву «Дзвони». Інтонації дзвонів є характерними для багатьох творів композитора, особливо фортепіанних. 

 Слухання «Прелюду до дієз мінор» композитора Сергія Рахманінова. https://www.youtube.com/watch?v=ekG3V36poTo   

Що означає термін «прелюд»? Слово «прелюдія», або«прелюд», у перекладі з латини означає «вступ». Це невелика інструментальна п'єса, що була спочатку вступом до основного музичного твору. Проте вже довгий час композитори створюють прелюдії як самостійні музичні твори. 

 -Чи збігаються ваші музичні враження із враженнями візуальними від розглядання Володимирського собору?                                                         

-Як композитор передав велич, простір, стрункість музичної споруди?                                                  

-Чи почули ви в прелюді інтонації дзвонів?                                                                                           

Прелюд сповнений почуттями урочистості та схвильованості, простими та вражаючими контрастами, що виявляються то в тривожних, суворих інтонаціях дзвонів, то в напружено-стрімкому русі. Музичний образ дзвонів уперше з'являється саме в цьому творі композитора.                                          А зараз уявіть, що ви в картинній галереї на виставці робіт художника й архітектора Віктора Гартмана.                                                                                                                                                                           

На малюнку — давньоруські дерев'яні різьблені міські ворота у вигляді велетенського богатирського шолома. Поруч - дзвінниця, що надає споруді величі та краси. Зображення ніби звучить велично-спокійною та урочистою слов'янською музикою і викликає в уяві «богатирські» образи. Таким чином виникає поєднання між твором живопису на архітектурну тематику й музичним твором. Послухайте, як свої враження від малюнка відобразив російський композитор Модест Мусоргський.                                                                                                                      

Слухання п'єси композитора М. Мусоргського «Богатирські ворота».  

  https://www.youtube.com/watch?v=D9lrwcJRwa8                                                                  

- Чому композитор назвав п'єсу «Богатирські ворота», а не «Міські ворота»?                                       

Послухайте історію створення циклу «Картинки з виставки». Фортепіанний цикл «Картинки з виставки» композитор М. Мусоргський написав під враженням посмертної виставки свого товариша, художника й архітектора Віктора Гартмана, на якій він побував у 1874 році. Кожна з десяти п'єс циклу — це музична картинка, що відображає враження композитора від того чи іншого твору художника. Таким чином, увесь цикл, що являє собою сюїту,— це послідов¬ність самостійних п'єс, об'єднаних єдиним задумом. Кілька п’єс створено на архітектурну тематику («Старий замок», «Катакомби», «Богатирські ворота»).  Так, остання п'єса циклу «Богатирські ворота» навіяна враженнями від малюнка Віктора Гартмана «Міські ворота в Києві». Київ — столиця Київської Русі - уособлював силу й могутність держави.                                                                                                 

Чи можна назвати «Богатирські ворота» М. Мусоргського архітектурним пейзажем у музиці?

Співаймо разом караоке пісню О.Шевченко «Музичні інструменти» https://www.youtube.com/watch?v=gA5G-Ie6eG8

У світі є багато музичних інструментів,

Ми чуємо їх звуки нащодень.

І серед них є наші-народні українські,

Без них нема весілля, без них нема пісень.

Бандура, сопілка, трембіта і цимбали -

Вкраїнські інструменти,вкраїнська в них душа.

Бандура, сопілка, трембіта і цимбали-

Ви слава наша давня, ви гордість і краса.

Бандура Вам розкаже і трошки засумує,

Про те,як жили наші герої й кобзарі.

Сопілка ж заспіває мелодію чарівну,

І з радістю підхопим мелодію цю ми.

Трембіта Вас покличе у гори й полонини,

І голос цей почують в далекій стороні.

Цимбали Вас запросять до танку запального,

І буде веселіше всім жити на землі.

Пошук
Календар
«  Квітень 2021  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930
Корисні посилання
  • Дайджест "Усе для школи"
  • Міністерство освіти і науки
  • Інститут інноваційних технологій
  • Освіта Донеччини
  • Сайт для педагогів
  • Сайт «Дефектолог-практик»
  • Шкільні пісні і мінусовки
  • Відділ освіти осіб з особливими потребами ДоноблІППО
  • Лиманська спец. школа-інтернат
  • Часовоярська СЗШІ №8
  • Сайт учителя початкових класів
  • Видавництво «Шкільний світ»
  • [Vox.com.ua] Портал українця каталог сайтів Безкоштовний каталог сайтів

    Copyright MyCorp © 2021