Головна | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід | RSS | Четвер, 15.04.2021, 13:56 |
Костянтинівська спеціальна школа №32 Донецької обласної ради | |
Ви увійшли як Гість Група "Гости"Вітаю Вас Гість |
|
6-а кл укр мова + література 12.05.2020-15.05.20206 клас 12.05.-15.05.2020 1 варіант. Уявіть собі, що кротові треба було б усю землю з своїх ходів викинути нагору. Тоді б він вигортав її цілі вагони. То куди ж він діває землю? Це дуже цікаво. Кріт спочатку дробить землю зубами, ніби свердлить її, і гребе своїми сильними передніми лапами. Далі за допомогою шиї, плечей і тих-таки передніх лап впресовує, утрамбовує землю в стіни прогризеного, проритого ходу. Таким чином кріт дуже швидко просувається під землею, ласуючи черв’ячками, личинками, жуками, що живуть у землі. ( Текст – роздум. ) Запам’ятай! Якщо до тексту можна поставити загальне питання чому?, чого предмет або особа такі?, то це текст – роздум. 2 варіант. Уявіть собі, що кротові треба було б усю землю з своїх ходів викинути нагору. Тоді б він вигортав її цілі вагони. То куди ж він діває землю? Це дуже цікаво. Кріт спочатку дробить землю зубами, ніби свердлить її, і гребе своїми сильними передніми лапами. Далі за допомогою шиї, плечей, і тих – таки передніх лап впресовує, утрамбовує землю в стіни прогризеного, проритого ходу. Запам’ятайте! Якщо до тексту можна поставити загальне питання чому?. чому предмет або особа такі?, то це текст – роздум. Кінцевий термін 15.05.2020р. Вправа 2 стор. 75 Прочитайте текст. Спишіть його. У травні ми відзначаємо Свято Матері. Це свято припадає на другу неділю травня. У цей день природа прикрашає землю весняними квітами. У цей день і ви, діти, привітайте своїх любих матусь теплими словами. Принесіть їм найкращі квіти землі. Тема. Тексти різних типів: роздум. Звідки беруть початок стежки у доросле життя? Над цим замислюється кожна людина. Усі стежки починаються від шкільного порога. Початок усіх професій – у шкільному класі. Ключ до всіх духовних багатств світу – у нього, першого шкільного наставника. Це ж бо він, учитель повів тебе у світ знань, допоміг вибрати з тисяч свою дорогу в житті, навчив не лише пре мудрощів шкільних предметів, а найскладнішої з наук – бути Людиною. Тому стільки глибоких почуттів викликають слова ,, учителю мій ‘’ у людей різного віку і життєвого досвіду в усіх кутках країни. ( Текст – роздум. ) Кінцевий термін 15.05.2020р.
12.05.2020-15.05.2020 Пасся собі раз Осел на пасовиську та якось наблизився до корча, а за корчем сидів Вовк, вискочив до осла і хотів його роздерти. А Осел дарма що його за дурня окричали, зараз надумав, що йому зробити. Вовк до нього біжить, а він усміхається так радісно, кланяється йому низенько та й каже: - От то добре, от то добре, пане Вовче, що ви надходите. Я вже тут за вами шукаю-шукаю. – А пощо я тобі здався? – питає Вовк. – Та, бачите, громада вислала мене по вас і наказала: ,,Іди і без Вовка не вертайся до села. ’’ – А пощо я громаді здався? - питає Вовк. – А ви й не знаєте? Адже у нас у громаді війта вибирають. – Ну, так що з того, що вибирають? – Не то біда, що вибирають, - мовить Осел, а то біда, що ні на кого не можуть згодитися. Вже всі господарі пересварилися поміж себе, а далі кажуть: ,, Тут хіба один Вовк із лісу війтом може бути. ‘’ Як почули це слово, так на тім і стали, і вислали мене, щоб я вас зараз спровадив до села. Таке-то діло. Почувши це, Вовк аж хвіст угору підняв із радості. Зараз виліз на Осла, сів йому на хребет тай до села. А коли приїхали до села, Осел закричав своїм дзвінким голосом, з хат повибігали люди, а бачать, що Вовк на Ослу верхом їде, кинулися з палками, ціпами та полінами та й давай його молотити. Били, били, ледве Вовк живий із села втік. Біжить, та все оглядається, чи ще люди за ним біжать. Аж коли вже села не було видно, Вовк побачив копицю сіна, вискочив на неї, простягнувся і ліг спочивати. А спочиваючи, почав голосно сам до себе говорити: - Мій тато війтом не був, мій дід війтом не був, - і чого ж то мені, дурному, раптом забажалося війтом бути? Е, шкода, що нема тут порядного хлопа, щоб мене здоровенним буком потріпав та розуму навчив. А під копицею сидів, власне, порядний хлоп з вилами в руках. Почувши це, як вискочить, як потягне Вовка разів з десять по хребті, аж Вовк і здох. Війт – сільський старшина. Кінцевий термін 15.05.2020р.
Тема.,,Із джерела народної мудрості. ’’ Жили колись-то два брати: один багатий, а другий бідний, що й не сказати. Цей бідний брат умер. Зостався у нього син, і він живе теж бідно. І спитався раз він у свого дядька: - А що, дядьку, як лучче тепер жити: чи правдою, чи неправдою? – Е-е-е!.. Де ти тепер знайшов правду? Нема тепер правди на світі! Тепер скрізь одна кривда. – Ні, дядечку! Є правда – правдою лучче жити. – Ходім на суд. – Та чого ж ми таки підемо на суд? Лучче давайте підемо по дорозі і спитаємо чоловіка, якого зустрінемо; як скаже, так і буде. Ваша правда – уся моя худоба буде вам; моя правда – ваша худоба буде мені. Так спитаємо до трьох раз. Ну, добре. І пішли вони дорогою. Ідуть, ідуть, - зустрічається їм чоловік – із заробітків чи що йшов. – Здоров, чоловіче добрий! – Здорові! – Скажи, будь ласка, чоловіче, як тепер лучче жити: чи неправдою? – Е-е-е!.. Добрі люди! Де тепер ви правду знайшли? Нема тепер її ніде на світі. Лучче жити кривдою, аніж правдою. – Ну, оце раз моя правда! – каже дядько. А небіж зажурився, що йому прийдеться віддавати всю свою худобу дядькові. Ідуть, ідуть – зустрічається їм пан. А небіж і каже: - Ну, запитаємо ж цього пана. Цей уже всю правду розкаже: він грамотний і все знає. – Ну, добре. – Скажіть, будьте ласкаві, паночку, як тепер лучче жити: чи правдою, чи кривдою? – Е-е-е!.. Добрі люди! Де ви тепер знайшли правду? Нема її ніде в світі; лучче жити кривдою, аніж правдою. – Оце вже і вдруге моя правда! – сказав радісно дядько. Небіж ще дужче зажурився. Ідуть, ідуть – зустрічається ім. піп. Небіж і каже: - Ну, поспитаймося ж попа , цей уже правду скаже – на те він і духовний. – Ну, добре! – Скажіть, панотче, як тепер лучче жити: чи правдою, чи неправдою? – Е-е-е! Добрі люди! Де ви теперечки знайшли правду? Її тепер і в світі немає: лучче жити кривдою, аніж правдою. Оце вже і втретє моя правда! – сказав радісно дядько. Нічого робити небожеві: віддав багатому дядькові всю свою худобу, а сам зостався голий, босий і голодний… Тяжко прийшлось йому жити. Та підслухав він розмову чотирьох чортів, які село і місто без води залишили, на королівську дочку порчу наслали. Чоловік врятував людей, вгатив греблю, повернув воду, вилікував дочку короля. Коли помер король, на його місце став цей правдивий чоловік. Прокоролював він там уже кілька там літ, коли приїжджає у його королівство якийсь-то багатий купець і посилає спитати короля, чи дозволить він йому поторгувати у його королівстві. Король звелів йому прийти до нього. Приходить купець. Король одразу пізнав свого дядька, але не показав йому й виду: побалакав та й одпустив його торгувати. Приводять цього купця до короля. Тут король і признався, що він його небіж – той, що безвісті пропав. – Ну що, дядьку,: ти казав, що кривдою лучче жити, ніж правдою: отже ні! Ти тільки купець, а я король – правда кривду переважила! (Скорочено.) Кінцевий термін 15.05.2020р. |
|
Copyright MyCorp © 2021 |
![]() |