Головна | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід | RSSСереда, 22.11.2017, 12:21
Костянтинівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №32 Донецької обласної ради
Меню сайту
Категорії розділу
Методичні шпаргалки [28]
Все, що допоможе в організації методичної роботи та корекційно-педагогічного процесу
Презентації [23]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

Методичні наробки

Головна » Файли » Презентації

Презентація до педради
[ Викачати з сервера (2.62Mb) ] 30.01.2012, 16:38
ВИСТУП ЗНВР
на педраді з теми:
«Шляхи реалізації виховної функції уроку як засобу розвитку особистості через взаємодію учасників корекційно-педагогічного процесу»
На сучасному етапі розвитку вітчизняного суспільства виховання як педагогічна проблема посідає значне місце в освітньому процесі. Наше сьогодення потребує особистість, яка не лише володіє системою знань, а й розуміє закономірності відносин між людьми й адекватно поводиться в суспільстві, зорієнтована на суспільні цінності.
Виховна робота школи – інтернату  здійснюється   згідно  законодавчих актів,  наказів УОН,  програми  «Основні орієнтири виховання учнів 1-12-х класів загальноосвітніх навчальних закладів України",  метою якої є формування морально-духовної життєво компетентної особистості, яка успішно самореалізується в соціумі як громадянин, сім'янин, професіонал.
      Виховна система школи спрямована на створення належних умов для самореалізації дитини та розвиток її життєвих навичок і ціннісних орієнтацій, формування позитивних мотивацій на здоровий спосіб життя, гуманізацію відносин «учитель – учень - вихователь».
Основою сучасного виховного процесу є людина як найвища цінність.             Тому головною тенденцією виховної роботи в школі є формування систе¬ми ціннісного ставлення особистості до соціального і природного довкілля та самої себе. Виховання здійснюється із загально визначеними цінностями і якостями.
Але останнім часом в  методичній роботі нашої школи недостатньо приділялося уваги саме проблемі виховання особистості учня  через особистість педагога. Аналізуючи відвідані уроки, самопідготовки педагоги звертають увагу на ефективність навчальної діяльності, а виховна загублюється за використанням ІКТ і впровадженням інноваційних технологій. Рідко в самоаналізі уроку (самопідготовки) вчителі і вихователі вказують виховну спрямованість того чи іншого виду роботи. Адміністративний контроль  показав, що виховна мета в щоденних планах молодих спеціалістів іноді не відповідає змісту  навчального матеріалу, носить одноманітний характер. Саме тому вважаю за потрібне  організувати загальношкільний методичний проект  під назвою «Школа – Майстерня людяності!» з метою формування стійкої мотивації до виховання особистос¬ті учня її всебічного гармонійного розвитку, продуктом якого може стати створення професіограми педагога спеціального інтернатного закладу. Теоретичну частину даної проблеми я намагатимусь  розкрити в даній доповіді.
Хочу звернути увагу на  слова видатного радянського  педагога Шалви Олександровича  Амонашвілі: «Різні цінності, знання, морально-етичні норми не доходять до дітей у стерилізованому вигляді, а несуть у собі особистісні риси вчителя, його оцінки, ставлення, його світогляд. Для дитини знання не існують без учителя, і якщо малюк полюбить свого вчителя, то значить, потягнеться і до знань. Якщо він недолюблює вчителя, боїться його, не бачить у ньому друга, то навчання втрачає для нього всяку цінність. Завоювати любов дітей - пекуча турбота першого (і всякого наступного) вчителя, тому що тільки через любов до свого вчителя дитина входить у світ знань і засвоює моральні цінності суспільства».
     Тож – одне з центральних місць у навчальному процесі займає творча індивідуальність педагога. Здатність управляти цим процесом - свідчення високого інтелектуального й духовного рівня вчителя, його професійної компетентності
    Уміння зачаровувати учнів, захоплювати їх навчальним матеріалом, подавати інформацію в яскравій емоційно-образній формі - це велике щастя для вчителя, це найвищий прояв його педагогічної майстерності. Адже тільки за таких умов він навчає й виховує, збуджує думку та формує почуття, сприяє розвитку та становленню особистості. Бо можна добре оволодіти технологією викладання, мати достатні знання про свій предмет, успішно пройти «школу виучки», але коли з педагогічного арсеналу буде вилучено високий духовний настрій, темперамент, чутливість, вразливість, емпатію, а на місце обговорення поставлено голий прагматизм і безчуттєву логіку доказів, то навчання стане холодним і безбарвним ремісництвом.
      Інтроверсія, безпристрасність сприймання та реакції на події, егоцентризм - це ті хворобливі симптоми, що зводять нанівець будь-яке педагогічне зусилля. Тільки органічне поєднання знання, виучки з педагогічною культурою, багатющою чуттєвою гамою, здатністю образно й творчо мислити спроможне оживити та підняти процес викладання до рівня мистецтва.
    Певною мірою учитель у класі - це режисер, актор та автор сценарію педагогічної п'єси-уроку. Виникнувши на основі продуманого замислу, ця п'єса часто-густо розвивається за законами імпровізації, тому що багатство та розмаїття педагогічних ситуацій невичерпні. Тому-то роль учителя аж ніяк не може бути зведена до якогось озвучувача підготовленого заздалегідь тексту, бо, як сказав Лессінг, «вимовляти правильно можна навчити й папугу. Мало розуміти, треба ще й відчувати».
     Педагогічний артистизм учителя базується на гармонії мислення та почуття, на творчому задіянні фантазії та уяви, здатних надати емоційності й образності навчальному матеріалу, вплинути на чуттєвий світ дітей.
Як справедливо зазначає О. Булатова, у структурі педагогічного артистизму виділяється дві грані:
•    внутрішній артистизм - культура, емоційність, витонченість, гра уяви, образне бачення, здатність до імпровізації, внутрішня схильність до творчості;
•    зовнішній, спрямований на клас, артистизм - ігрова подача, «техніка» гри, особливі форми вираження своєї оцінки матеріалу, виведення учнів на ігровий рівень.
Варто наголосити, що художність педагогічного явлення полягає у спроможності зробити образним навчальний матеріал, тобто втілювати ці образи - «видіння» у тканину педагогічної діяльності. Вигода від такого способу організації навчального процесу очевидна, бо при емоційному сприйманні матеріалу значно посилюється мотиваційне ставлення учнів до навчання, зростає інтерес до пізнання, зникають скованість і нервозність, зміцнюються комунікабельні здатності.
Протягом останніх років в школі створюється потужне пізнавально-активне поле позитивного потенціалу, стає тим омріяним місцем, до якого прагнуть діти. Всю свою роботу ми спрямовуємо на те, щоб  кожна дитина відчувала себе потрібною та значущою для інших, відчувала, що її люблять. Адже інакше й бути не може, бо кожен учень у школі повинен почувати себе щасливим. «Шкільне щастя» - це не якась вигадка вчителів-ідеалістів, а природна й необхідна для дитячої особистості атмосфера шкільного життя.
      Педагогами школи-інтернату впроваджуються сучасні педагогічні технології створення пізнавально-активного поля позитивного потенціалу у процесі корекційного навчання  учнів різних вікових груп.
М. Лещенко пропонує цілісну педагогічну програму, в основі якої лежить створення навчально-пізнавальної реальності з фантастичними елементами. Вона варіативна за змістом і формою й набуває ознак мовленнєвої, математичної, природничої, мистецької в залежності від дисципліни, що вивчається. Її операційні можливості передбачають такі можливості (вказати на слайд)
Навчально-пізнавальна реальність містить поряд з дійсними фантастичні елементи, що створюють сильне поле тяжіння, роблять навчання захоплюючим і привабливим. Дітям у цій реальності комфортно, цікаво й затишно. Вони відчувають, що школа належить їм. Таку педагогічну систему частково використовують  педагоги нашої школи, але не систематично, тому іноді учні скаржаться на одноманітність завдань, структури уроку (самопідготовки) та інше.
Сучасний спеціальний загальноосвітній навчальний заклад покликаний навчати та виховувати таку молодь, яка би була спроможна активно включитись у різні сфери суспільного життя країни, оволодіти позитивним досвідом старших поколінь і збагачувати його власними надбаннями.
     Постановка та реалізація виховних цілей уроку повинні здійснюватися в єдності з освітніми цілями. Ця концепція простежується у працях багатьох вітчизняних і зарубіжних учених. Наприклад, відомий польський дидакт Ч. Купісевич запропонував блочну систему навчання, яка реалізується через змістові блоки виховних та освітніх цілей у вигляді взаємопов'язаного комплексу завдань.
Блочна система навчання й виховання Ч. Купісевича є позитивним прикладом інтеграції виховних та освітніх цілей і свідчить про єдність цих процесів, підтверджує реальність та об'єктивність виховного навчання.Системний підхід, як методологічна основа організації виховання учнів на уроці, передбачає  такі аспекти (вказати на екран).
До основних компонентів виховного аспекту уроку слід відносити: національне, моральне, розумове, трудове, фізичне, естетичне, економічне, екологічне та валеологічне виховання.
     Урок має всі можливості на встановлення багатьох якостей учнів. Виховний аспект повинен передбачати використання змісту навчального матеріалу, методів навчання, форм організації пізнавальної діяльності в їх взаємодії для здійснення формування і розвитку трудових, естетичних, патріотичних, екологічних та інших якостей особистості учня. Він повинен бути направлений на виховання правильного відношення до загальнолюдських цінностей.
     Виховне навчання – це таке навчання, в процесі якого організується ціленаправлене формування запланованих вчителем відносин між учнями та різними явищами навколишнього життя з якими вони стикаються під час уроку. Круг цих відносин досить великий. Але ці відносини достатньо динамічні: з уроку в урок, маючи на увазі одну виховну мету, вчитель ставить різні виховні задачі. А так як становлення відносин не відбувається миттєво, на одному уроці, і для його формування потрібен час, то увага вчителя до виховної мети та її задач повинна бути незгасаючою та постійною.
З якими ж моральними об’єктами вступає в взаємодію учень на уроці?
     Перш за все – це «інші люди». Всі моральні якості, що відображають відношення до іншої людини, повинні ціленаправлено формуватися та розвиватися вчителем на уроці незалежно від його предметної залежності. Відношення до «інших людей» проявляється через гуманність, товариство, доброту, чесність, інтегральним по відношенню до інших якостей є гуманність. Формування гуманного відношення на уроці – постійна задача вчителя, але досягти цього може тільки педагог з високим рівнем сформованості педагогічної культури.
Категорія: Презентації | Додав: Администратор | Теги: презентація до педради, педрада про виховну функцію уроку
Переглядів: 9843 | Завантажень: 1915 | Коментарі: 2 | Рейтинг: 4.5/2
Всього коментарів: 1
1  
I went to tons of links before this, what was I thinknig?

Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Календар
Корисні посилання
  • Дайджест "Усе для школи"
  • Міністерство освіти і науки
  • Інститут інноваційних технологій
  • Освіта Донеччини
  • Сайт для педагогів
  • Сайт «Дефектолог-практик»
  • Шкільні пісні і мінусовки
  • Відділ освіти осіб з особливими потребами ДоноблІППО
  • Красноліманська спец. школа-інтернат
  • Часовоярська СЗШІ №8
  • Сайт учителя початкових класів
  • Видавництво «Шкільний світ»
  • [Vox.com.ua] Портал українця каталог сайтів Безкоштовний каталог сайтів

    Copyright MyCorp © 2017