Головна | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід | RSSСереда, 22.11.2017, 12:22
Костянтинівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №32 Донецької обласної ради
Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

Самоосвіта

ІНТЕГРОВАНІ УРОКИ
Людина стає освіченою завдяки власній розумовій праці. М. Рубакін
У сучасному педагогічному процесі значного розвитку набула ідея міжпредметної інтеграції.
Інтегровані уроки ставлять за мету спресувати споріднений матеріал кількох предметів навколо однієї теми. Діти розглядають якесь явище, поняття з різних боків.
Аналіз чинних програм для чотирирічної. початкової школи та вивчення досвіду вчителів свідчить про широкі можливості для інтеграції навчального матеріалу з окремих предметів. Як зазначає 0.Я. Савченко, такі нестандартні уроки дають можливість учителеві разом з учнями опанувати. значний за обсягом навчальний матеріал, домогтися формування міцних, усвідомлених міжпредметних зв’язків, уникнути дублювання у вивченні низки питань, досягти цілісності знань.
Підготовка інтегрованих уроків предбачає:
- аналіз річного календарного планування;
- зіставлення матеріалу різних предметів для виділення тем, близьких за змістом або метою використання;
- визначення завдань уроку;
- „конструювання" уроку.
Найбільш відповідальним етапом підготовки інтегрованого заняття, на нашу думку, є визначення завдань уроку. З огляду на це, справедливим буде виділення навчальної, розвивальної та виховної мети окремо для кожного з предметів, що інтегруються.
Інтегровані уроки можуть поділятися залежно від:
* навчальних предметів, що інтегруються:
- урок рідної мови і мовлення з образотворчим мистецтвом;
- урок рідної мови і мовлення з ознайомленням з навколишнім світом (природознавством);
- урок рідної мови і мовлення з художньою працею;
- урок рідної мови і мовлення з народознавством тощо;
* визначення мети уроку;
- урок з автономними цілями;
- урок з домінуючими та супровідними цілями;
* місця проведення уроку:
- уроки, що проводяться у класній кімнаті;
* поза класом:
- урок у залі, музеї, на виставці;
- урок творчості серед природи:
- комплексна форма (класна у поєднанні з позакласною);
* тривалості уроку:
- академічний урок;
- спарений (два-три 45- чи 30-хвилинних уроки);
* кількості інтегрованих уроків:
- подвоєні (інтегрування змісту двох навчальних предметів);
- . потроєні (інтегрування змісту трьох навчальних предметів).
Перший етап проведення інтегрованого уроку - організаційний. Другий - ознайомлення з темою та метою. На третьому етапі під час актуалізації опорних знань учнівважливою є вступна бесіда, характерна особливість якої - актуалізація знань з усіх інтегрованих предметів. Час її проведення має бути не більше ніж 8-10 хвилин. Підготовка цього етапу уроку потребує від класовода особливої уваги: бесіда повинна бути змістовною, лаконічною, чіткою. Якщо уроки з різних предметів за однією темою проводяться окремо, вступна бесіда триває вдвічі (втричі) довше. Саме тому, об’єднання змісту навчальних дисциплін значно скорочує час на їх опанування і забезпечує різнобічне сприймання предметів чи явищ, що є безперечною перевагою інтеграції. Наступні етапи інтегрованого уроку можуть проводитися по-різному, залежно від теми й мети конкретного уроку.
Варто наголосити, що методика проведення інтегрованого уроку вимагає від учителя високого професіоналізму та ерудиції. Якщо такі нестандартні уроки відбуваються систематично, це значно впливає на розвиток пізнавальних здібностей молодших школярів. О. Я. Савченко зазначає, що „змістовні, цілеспрямовані інтегровані уроки вносять у звичайний плин шкільного життя новизну, певною мірою знімають суворі кордони предметного викладання і допомагають дітям емоційно і системно сприйняти деякі поняття, явища".
Сукупність дидактичних цілей уроку мови й мовлення та художньої праці.
Нові знання з лексики, фонетики, граматики, правопису;
розвиток усного й писемного зв'язного мовлення;
відпрацювання навичок грамотного й каліграфічного письма;
удосконалення опорних умінь - базисного компонента програми;
включення нових знань в систему раніше вивчених;
підготовка до сприймання наступного матеріалу.
Навичкові. Розвиток дрібної моторики. Навчання прийомам роботи з різноманітними матеріалами й інструментами. Навчання різноманітним технікам виконання декоративно-прикладних і художніх робіт.
Пізнавальні. Розкриття дитиною розмаїття можливості використання матеріалу, інструментів, технік і прийомів. Розширення кругозору через включення у сферу спілкування й інтересів учнів нових понять, відомостей, знань. Розвиток кмітливості й інженерно-конструкторського підходу до вирішення технічних задач, збільшення пізнавальної активності, спрямованої на людську діяльність взагалі.
Культурно-естетичні. Формування художнього смаку. Залучення школярів до культурної спадщини народів світу. Навчання баченню природи, „душі'' матеріалу і „душі" виробу. Прищеплювання радісного ставлення до праці, уміння оцінити красу процесу виконання, виховання культури праці; створення умов розвитку особистості, яка володіє теоретичним типом мислення; креативності;формування первинної фрустраційної толерантності через організацію зовнішніх дрібних дій і через перцептивно-моторно-маніпулятивні дії з матеріалами різноманітних предметних властивостей; набуття досвіду успішності.
Способи поєднання видів діяльності під час побудови інтегрованих уроків мови і мовлення.
На етапі формування задуму висловлювання найдоцільнішими є такі комплексні вправи, інтегровані види діяльності:
Зміст способів поєднаная видів діяльності
Виразне читання (читання в особах чи музичному супроводі вірша, пісні; спостереження за живописною функцією мовних засобів та граматичних форм у тексті).
Запис з голосу (з коментуванням чи списуванням) образного вислову.
Добір заголовка (з використанням образних слів вірша).
Побудова словосполучень (речень).
Виразне читання вірша, складання діалогів з героями твору, доповнення художніх описів, розповідей, міркувань.
Виразне читання вірша, зіставлення його з картиною. Що в них спільне? Що відмінне?
Виразне читання вірша, сприймання музики, картини. Чи співзвучні вірш, картина і музика? Чому?
Складання словесних, графічних, хореографічних малюнків за мотивами художніх творів.
Виставка дитячих малюнків після екскурсії в природу. Прослуховування музики. Які з малюнків співзвучні музиці?
Літературно-драматична композиція.
Хоровий спів з моментами танцю.
Складання описів за дидактичними іграми. Яка пташка зустрілася мені в гаю? Що за дивний звір? Яка квіточка (листочок, гілочка, плід) мені найбільше подобається?
Відгадування загадок (ребусів, кросвордів). Спостереження за виражальними можливостями мовних засобів у загадці, зіставлення тексту загадки і малюнків-ілюстрацій (малюнка-відгадки, метафоричного, персоніфікованого малюнка).
Робота з прислів'ями і загадками, народними прикметами. Пояснення їх змісту. Відновлення деформованих прислів'їв, списування (запис з голосу з коментуванням). Чи підходить прислів'я до дій певного казкового героя? Чи можна дане прислів'я використати як заголовок до казки, оповідання? Складання твору за змістом прислів'я.
Розповіді дітей на основі самостійних чи колективних спостережень за матеріалами пошукової самостійної народознавчої, фольклорної чи природознавчої діяльності, на матеріалі позакласного читання.
Виготовлення художніх виробів та колективних композицій (з аплікацій і малюнків, витинанок, вишивок, природного матеріалу, пластиліну).
Прослухайте (прочитайте), розкажіть в особах казку, оповідання, легенду, міф, вірш і запишіть з пам'яті той образний вислів, що найбільше припав до душі, і виконайте до нього малюнок і колективну композицію.
Складіть діалог (поговоріть з героями прочитаного твору). Виконайте колективну композицію або індивідуальний малюнок.
Прочитайте (прослухайте) текст. Зачин запишіть з голосу (або з коментуванням). Напишіть детальні чи стислі перекази з використанням запитань і словесно-графічної опори; доповніть опис-міркування, намалюйте до них ілюстрацію.
Складіть власну розповідь про героїв прочитаного твору і запишіть, використовуючи словесно-графічну модель.
Складання власної розповіді за налогією до прочитаного
Розвивальні можливості види діяльності
Види діяльності, що активізують словесну творчість
Їхні розвивальні можливості
Ігрова діяльність
Орієнтує на чуттєві способи пізнання, оволодіння уміннями вичленовувати ознаки, знаходити родові видові, спільні і відмінні, істотні й неістотні, класифікувати; розширює уявлення про значення конкретних слів.
Спостереження за природою
Вводить у сам процес народження образного вислову, допомагає розкрити сутність причинно-наслідкових зв"язків; розширює уявлення про слова, що означають явища природи, риси характеру.
Художня діяльність (в тому числі літературна)
Спрямована на розвиток уяви, орієнту на формування образного сприймання світу, на зіставлення словесного образу з графічним та музичним; розширення уявлень про лексичне значення слів абстрактного змісту, що позначають риси характеру, суспільні явища, події, факти.
За матеріалами видавництва "Шкільний світ".
Пошук
Календар
«  Листопад 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930
Корисні посилання
  • Дайджест "Усе для школи"
  • Міністерство освіти і науки
  • Інститут інноваційних технологій
  • Освіта Донеччини
  • Сайт для педагогів
  • Сайт «Дефектолог-практик»
  • Шкільні пісні і мінусовки
  • Відділ освіти осіб з особливими потребами ДоноблІППО
  • Красноліманська спец. школа-інтернат
  • Часовоярська СЗШІ №8
  • Сайт учителя початкових класів
  • Видавництво «Шкільний світ»
  • [Vox.com.ua] Портал українця каталог сайтів Безкоштовний каталог сайтів

    Copyright MyCorp © 2017