Головна | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід | RSSПонеділок, 11.12.2017, 16:12
Костянтинівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №32 Донецької обласної ради
Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

Про міжпредметні зв'язки

        «Використання міжпредметних зв’язків як важливий засіб підвищення якості знань

 і практичних навичок учнів в процесі професійної підготовки»

 (виступ вчителя математики Коптякової М.В.)

Особливості формування математичних знань через специфіку складу учнів допоміжної школи роблять особливо актуальною проблему широкого, цілеспрямованого використання міжпредметних зв'язків під час навчання.

          Міжпредметними називаються зв'язки, за допомогою яких закріплюється нова інформація з тієї чи іншої теми даного навчального предмету. Їхня ефективність залежить від ступеня засвоєння учнями навчального матеріалу з інших дисциплін. Залежно від змісту навчального матеріалу і часу вивчення взаємопов'язаних тем і розділів з окремих предметів міжпредметні зв'язки поділяються на попередні, супутні та перспективні.

Попередні зв'язки - це зв'язки навчального матеріалу двох предметів, які проявляються в тому, що матеріал однієї дисципліни виступає основою і складовою частиною базових знань при вивченні подібної теми з іншої дисципліни. Наприклад, знайомство з римською нумерацією чисел у 6-му класі на уроках математики стає основою для засвоєння історичних подій на уроках історії, починаючи з 7-го класу.

Супутні зв'язки - це зв'язки навчального матеріалу з кількох дисциплін, які вивчаються в один і той же проміжок часу. Прикладом таких зв'язків є навчання учнів у пропедевтичний період, під час якого всі предмети (образотворче мистецтво, ручна праця, математика, рідна мова тощо) спрямовані на засвоєння учнями властивостей предметів та явищ, на розвиток у них просторових, кількісних та часових уявлень.

Перспективні зв'язки - це зв'язки навчального матеріалу двох і більше дисциплін, які діють протягом кількох років. Яскравим прикладом перспективних зв'язків є зв'язок математики та трудового навчання: вивчаючи на уроках математики геометричні фігури та їх властивості учні закріплюють відомості про них на уроках трудового навчання, удосконалюють свої знання, вчаться виділяти їх в навколишньому середовищі, практично тренуються у їхньому виготовленні тощо.

      Реалізація основних завдань математики неможлива без її тісного зв'язку з іншими навчальними дисциплінами. При цьому потрібно зазначити, що застосування математичних знань можливе під час вивчення інших предметів так само, як і використання матеріалу з історії, природознавства, української мови, трудового навчання, малювання тощо на уроках математики.

      На уроках сільськогосподарської праці без математичних знань учні не зможуть обчислити периметр пришкільної ділянки, визначити її площу і кількість необхідного матеріалу для посадки тієї чи іншої культури, виміряти відстань від дерева до дерева під час закладки саду тощо. В свою чергу, отримані числові дані від вимірювання площі, відстані, об'єму є основою для складання і розв'язування арифметичних задач на уроках математики і тим самим закріплюють знання школярів про ці міри.

      Математичні знання широко використовуються на уроках ручної праці. Розумово відстати школярі вирізують геометричні фігури, обводять їх за трафаретами тощо. Під час роботи з папером вчаться правильно визначати середину аркуша, розміщувати на ньому геометричні фігури і тим самим розвивають свої просторові уявлення. Одночасно на уроках математики вже в пропедевтичний період школярі мають можливість познайомитись з такими ознаками, якими постійно будуть користуватися під час трудової діяльності.

    Тісно переплітається математика з українською мовою. Оскільки допоміжна школа готує своїх випускників до життя в суспільному середовищі після її закінчення, то знання з української мови і з математики мають суто практичне спрямування. На них вчитель працює над розвитком мовлення школярів, виправленням наявних порушень звуковимови або інших його сторін, збагаченням словникового запасу новими термінами, які будуть використовуватись іншими людьми в процесі спілкування, формуванням чітких, лаконічних, граматично і стилістично правильних висловлювань. Запис відповіді на головне запитання задачі закріплює в учнів знання правил правопису. В свою чергу, на уроках читання і письма формується техніка швидкого, правильного, виразною читання, що сприяє кращому усвідомленню змісту арифметичної задачі, розумінню викладеної в ній ситуації.

      Математика тісно пов'язана з образотворчим мистецтвом, і особливо з таким його напрямком, як декоративне малювання. На цих уроках учні вчаться малювати орнаменти з геометричних фігур, оптимально розміщувати малюнок на аркуші, співвідносити певні пропорції тощо, що дозволяє закріплювати також знання назв геометричних фігур, співвідносити з їхнім зображенням.

     Широко застосовуються математичні знання на уроках природознавства, географії та історії. Під час вивчення таких тем, як "План", "Масштаб", "Земна куля" тощо учні вимірюють площу класу, шкільної ділянки, що сприяє формуванню креслярських і вимірювальних навичок. Школярі також обчислюють відстані між містами, селищами, закріплюють знання про об'ємні геометричні тіла. На уроках історії вчитель використовує знання учнів з математики під час формування уявлень про час, його відлік, обчислення тривалості тієї чи іншої історичної події. Ці дисципліни дають матеріал для складання і розв'язування арифметичних задач на уроках математики.

     Уроки фізкультури мають також важливе значення для формування в учнів математичних понять і залежностей. Саме на них школярі знайомляться з величинами, які не можуть собі уявити абстрактно: довжину в 1 кілометр, швидкість руху людини тощо.

 

     Дуже тісний зв'язок між математикою і уроками професійно-трудового навчання. Знання, вміння та навички, які отримують розумово відсталі школярі на уроках математики, використовуються ними під час оволодіння своєю професією. Так, серед швейних,  столярних  виробів завжди зустрічаються такі, які в своїй основі мають форму квадрата, прямокутника, трикутника і креслення яких здійснюється шляхом використання косинця, лінійки, циркуля, транспортира. Крім того, в процесі їхнього виготовлення учнями потрібно навчитись обчислювати кількість матеріалу, необхідного для одного виробу і для цілої партії товару, що вимагає знання правил та прийомів усних і письмових обчислень, усвідомлення алгоритму їх виконання. Але розумово відсталі учні, маючи певну суму математичних знань, необхідних для вирішення поставленої проблеми, часто не можуть навчитись самостійно їх застосовувати у проблемних ситуаціях. Це пояснюється тим, "що у них не виникає асоціації між певними математичними поняттями, закономірностями і тими життєвими явищами, з якими вони зустрічаються в процесі виконання трудових операцій. Отже, завдання вчителя математики і вчителя трудового навчання - створити такі ситуації, в яких ці асоціативні зв'язки утворились .

      

      Вміння вчителем математики використовувати міжпредметні зв'язки дозволить ефективніше організувати процес формування у розумово відсталих школярів математичних знань, умінь та навичок, закріпити матеріал, пояснити його практичне значення для життя і трудової діяльності людини. Вони дозволяють педагогу застосовувати такі методи та прийоми, які з урахуванням особливостей розвитку учнів сприяли б ефективнішому подоланню наявних в них психофізичних відхилень.

     Міжпредметні зв'язки, засновані на використовуванні одного і того ж прийому діяльності при навчанні різним предметам, так, уміння працювати з книгою, приладами, таблицями, схемами, уміння вирішувати якісні і розрахункові задачі тощо — всі ці уміння необхідні як на уроках загальноосвітніх предметів, так і на уроках предметів професійного циклу.

     Засоби реалізації міжпредметних зв’язків в процесі навчання можуть бути різними: запитання, завдання, задачі, наочні посібники, тексти, проблемні ситуації, пізнавальні задачі, навчальні проблеми міжпредметного характеру та інші.

    Міжпредметні задачі. Це такі задачі, які потребують підключення знань з різних предметів, або задачі, що зіставлені на матеріалі одного предмету, але використовуються з визначеною метою у викладанні іншого предмету.

    Особливе значення мають задачі, питання, завдання міжпредметного характеру у формуванні політехнічних знань і вмінь учнів. Спеціально складені задачі, питання дозволяють учням осмислити необхідність знань з загальнопізнавальних предметів в професіональній діяльності в будь-якій галузі виробництва .

        Ними можуть бути: а) задачі, розраховані на використання знань з іншого предмету; на усвідомлення знань, умінь і навичок учнів, набутих на суміжних уроках на розвиток раціоналізаторських здібностей; б) задачі на усвідомлення правил безпечної праці, та охайності виконання завдань; в) задачі дослідницького, експериментального характеру, у процесі розв’язування яких учні застосовують знання з інших предметів.

     Здійснення міжпредметних зв’язків в процесі навчання за допомогою різних методичних прийомів і засобів значно активізує пізнавальну діяльність учнів . 

Велике значення має розкриття у доступній формі прикладного значення математики в житті та трудовій діяльності людини (під час удосконалення технологій та виготовлення продукції, здійснення покупок і розрахунків за комунальні послуги, планування та ведення сімейного бюджету тощо). Особлива увага відводиться бесідам та розвязанням арифметичних задач, спрямованих на розвиток економічних знань.

Знання, отримані на уроках математики, необхідно використовувати, закріплювати під час оволодіння учнями трудовою професією в учбових майстернях, на пришкільній дослідній ділянці, а також на промислових і сільськогосподарських підприємствах, де учні проходять виробничу практику, тобто зайняті корисною працею.

Педагогічні й психологічні дослідження виявляють, що розумово відсталі школярі, навіть володіючи знаннями, не завжди можуть ними скористатись під час виконання трудових завдань. Тому процес навчання математиці слід будувати таким чином, аби знання, отримані на уроках праці, а також життєвий та трудовий досвід учнів використовувати на уроках математики, підвищуючи інтерес учнів до вивчення цього предмету, показуючи життєву необхідність математичних знань.

     Висновок. В процесі своєї роботи відмітила зростання пізнавального інтересу учнів до предметів під впливом міжпредметних зв'язків. Міжпредметні зв'язки стимулюють потяг до знань, укріплюють інтерес до предмету, розширюють зацікавленість, заглиблюють знання, сприяють становленню інтересів професійного плану.  Використання міжпредметної інтеграції робить процес навчання різноманітним, цікавим, емоційно забарвленим, творчо насиченим. Забезпечується висока активність школярів у використанні знань з одного предмету на уроках з іншого і навпаки, цікаво і просто поєднуючи теоретичні знання з їх практичним застосуванням.

 

ЛІТЕРАТУРА:

1.Методика викладання математики в системі спеціальних дисциплін.

2. Терешкин Н. Прикладная направленность школьного курса математики. — М.: Просвещение, 1990. 3. Возняк Г., Маланюк М. Взаємозв'язок теорії з практикою в процесі вивчення математики. — К.: Рад. шк., 1989.               

4. Зверев И.Д., Максимова В.Н. Межпредметные связи в современной школе. – М.: Педагогика, 1981. – 159 с.  5. Максимова В.Н. Межпредметные связи и совершенствование процесса обучения: Книга для учителя. – М.: Просвещение, 1984. – 143 с. 

Пошук
Календар
«  Грудень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Корисні посилання
  • Дайджест "Усе для школи"
  • Міністерство освіти і науки
  • Інститут інноваційних технологій
  • Освіта Донеччини
  • Сайт для педагогів
  • Сайт «Дефектолог-практик»
  • Шкільні пісні і мінусовки
  • Відділ освіти осіб з особливими потребами ДоноблІППО
  • Красноліманська спец. школа-інтернат
  • Часовоярська СЗШІ №8
  • Сайт учителя початкових класів
  • Видавництво «Шкільний світ»
  • [Vox.com.ua] Портал українця каталог сайтів Безкоштовний каталог сайтів

    Copyright MyCorp © 2017