Головна | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід | RSSСереда, 22.11.2017, 12:22
Костянтинівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №32 Донецької обласної ради
Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

Поради батькам дошкільників

             
Те, що розвиток як фізичний, так і розумовий тісно
 пов'язаний з віком, розуміли ще в глибоку старовину.

Ця істина, вочевидь, не вимагала особливих доказів:
більше прожила людина на світі - стала вищою на зріст і міцніше тілом,

з віком приходить мудрість, накопичується досвід, збільшується обсяг знань.

Вікові особливості розвитку дітей
     Кожному віку відповідає свій рівень фізичного, психічного і соціального розвитку. Зрозуміло, ця відповідність справедлива лише загалом і в цілому, але розвиток конкретної людини може відхилятися в той чи  інший бік. Періодизація ґрунтується на виділенні вікових особливостей.
    Віковими особливостями називаються характерні для певного періоду життя анатомо-фізіологічні і психічні якості. Оскільки біологічний і духовний розвиток людини тісно пов'язаний між собою, то відповідні вікові зміни настають і в психічній сфері. Хоча вони відбуваються не у такому строгому порядку, як біологічне, соціальне дозрівання, все ж таки можна простежити вікову динаміку духовного розвитку особи. Це служить природною основою для виділення послідовних етапів людського розвитку і складання вікової періодизації.
     Повна періодизації розвитку охоплює все людське життя з найбільш характерними стадіями, а неповна (часткова, урізана) - лише ту частину життя і розвитку, яка цікавить певну наукову область. Для педагогіки школи найбільший інтерес представляє періодизація, що охоплює життя і розвиток індивіда шкільного віку.
У сучасній педагогічній науці прийняті наступні періодизації дитячого віку:                
Період новонародженості (до 6 тижнів життя)          
 Переддошкільний вік (від 1 до 3 років)
Дошкільний вік (від 3 до 6 років):
Повзунковий вік (1-3 роки)                           
Молодший дошкільний вік (3-4 роки)                               
Середній дошкільний вік (4 - 5 років)
Старший дошкільний вік (5 - 6 років).
Молодший шкільний вік (6-10 років)
Старший шкільний вік (15-18 років)
     Неважко відмітити, що основу педагогічної періодизації складають стадії фізичного і психічного розвитку, з одного боку, і умови, в яких протікає виховання, - з іншого.
Вік чітко утримує розвиток і диктує свою волю. Закономірності, що діють в цей період, жорстко лімітують можливості розвитку.

Перший рік життя.
1-2 міс. Дитина починає спілкування з дорослим. Малюк намагається спілкуватися за допомогою міміки та активних рухів. Посміхається при спілкуванні з дорослим. Виникає "комплекс пожвавлення”. З 3-4 міс. повертається на голос дорослого. З 3-6 міс. з’являється гуління, яке відрізняється від початкового різноманітністю звуків. Подовжуються ланцюжки звуків та з’являються сполучення губних звуків з голосними (па, ба, ма). Відбувається перехід до наступного етапу – лепету, який є дуже важливим в розвитку малюка. В період лепету (6-8 міс.) окремі артикуляції поєднуються в певній послідовності. Відбувається повторне промовляння складів (ба-ба-ба, ма-ма-ма). Спочатку дитина повторює звуки, а пізніше вона починає наслідувати звукам дорослого. Одночасно з лепетом малюк починає проявляти емоційні скрикування, виявляти радість або невдоволення. Промовляючи гучні звуки, дитина намагається привернути до себе увагу або виявляє спротив, коли їй щось не подобається. В цей час з’являється здатність до наслідування. Малюк вже може наслідувати дії, наприклад: махати ручкою на прощання, плескати в долоні. В період 6-12 міс. лепет складається з 4-5 та більше складів. Дитина повторює склади, змінює інтонацію. У деяких дітей в цьому віці з’являються перші слова.

Другий рік життя.
Починається період активного розвитку мовлення. Дитина з кожним днем стає все більш самостійною, активною та проявляє більший інтерес до навколишнього світу. Продовжує розвиватися здатність малюка до наслідування. Значно поширюється запас слів, які дитина розуміє. На прохання дорослого малюк дає певні предмети , вказує на знайомі обличчя, іграшки, картинки. Впізнає своє зображення в дзеркалі, знає своє ім’я. Дитина вже не чекає, коли дорослий почне з нею розмову, а сама починає звертатися, коли хоче їсти, або не може одягнутися. Фрази з двох трьох слів – є найчастішими висловлюваннями малюка в цьому віці. На цьому етапі фраза є простою та граматично не оформленою.

Третій рік життя.
Між 2 та 3 роками активно формується фразове мовлення. Висловлювання дитини стають граматично оформленими. Діти в цьому віці починають засвоювати граматичну будову мовлення: засвоюють відмінкові закінчення, узгоджують прикметник з іменником, використовують деякі прийменники (на, у), оволодівають навичками використання в мовленні форм однини та множини іменників. До трьох років у дитини формуються всі основні граматичні категорії. Відбувається активне зростання словникового запасу. Дитина в цьому віці активно наслідує однолітків та грає в колективні ігри.

Четвертий рік життя.
Відбувається істотне покращення в мовленнєвому розвитку. Дитина знає назви багатьох оточуючих предметів. Вона узагальнює їх, тобто розрізняє різні групи предметів та називає їх: посуд, одяг, іграшки, тварини і т.д. Діти 4-го року життя користуються в мовленні простими і складними реченнями. Найбільш розповсюджена форма висловлювання – просте поширене речення "Ми з мамою ходили в магазин за хлібом”, "Я люблю грати великою машиною”. Ваша дитина говорить велику кількість слів, але вимова звуків ще недостатньо чітка. Малюк може добре вимовляти слова, які складаються з двох складів, але при вимові слів з трьох-чотирьох складів може припускатися помилок: пропустити цілий склад, переставити склади місцями, пропустити деякі приголосні звуки в середині слова.

П’ятий рік життя.
Словниковий запас дитини досягає 1500-2000 слів. В своїх висловлюваннях дитина використовує майже усі частини мови. Дитина продовжує засвоювати узагальнюючі слова. Відбувається інтенсивний розвиток граматичної будови мовлення, але дитина ще може припускатися граматичних помилок: не завжди вірно використовує відмінкові закінчення, іноді неправильно узгоджує між собою слова. Дитина в цьому віці починає висловлювати особисту думку з приводу якихось подій, розмірковує про оточуючі предмети. За допомогою дорослих малюк переказує казки, повторює невеликі вірші. У більшості дітей в цьому віці покращується звуковимова: правильно вимовляють свистячі звуки (с, з, ц), починають вимовляти шиплячі звуки (ш, ж, ч), але ще можуть замінювати їх один-одним (наприклад, шапка – "сапка”, жовтий – "зовтий”). Звук р в цьому віці діти ще можуть замінювати на й, л або ль (наприклад, рак – "йак”, риба – "либа”, пиріг – "пиліг”).

Шостий рік життя.
До кінця шостого року життя активний словник дитини складає від 2500 до 3000 слів. Висловлювання дитини стають більш повними та точними. В п’ятирічному віці діти самостійно складають розповідь, переказують казку, що говорить про оволодіння одним з найважчих видів мовлення – монологічним мовленням. В висловлюваннях дитини з’являються складні речення (Тато дивився телевізор, а ми з мамою читали цікаву книгу). У мовленні дитини з’являються слова, що позначають якість предметів, матеріал з яких вони зроблені ( паперовий літак, дерев’яний стіл). Дитина використовує синоніми та антоніми. Дитина вже правильно узгоджує іменники з іншими частинами мови. В мовленні п’ятирічних дітей з’являються присвійні прикметники (собача лапа, заячі вуха), складні прийменники (з-за, з-під). В цьому віці дитина вже оволодіває різною складністю складової структури слів: не пропускає склади, не переставляє їх місцями. Значно покращується звуковимова. Більшість дітей вже правильно вимовляють шиплячі звуки (ш, ж, ч) та звуки р, рь. Але у деяких дітей ще можуть відмічатися заміни тих чи інших складних звуків, або спотворення їх правильної вимови.

Таблиця засвоєння дітьми звуків мови.
Дитина росте та розвивається. Відповідно відбувається розвиток її мовлення. Основними структурними компонентами мовлення є: звуковий склад, словник та граматична будова. Стосовно розвитку кожного з компонентів Ви ознайомилися в розділі "Вікові особливості мовленнєвого розвитку дитини”. Пам’ятайте, що кожна дитина – індивідуальна, особлива і, відповідно, загальний та мовленнєвий розвиток у різних дітей може мати деякі відмінності. Одні діти у віці 4-5 років вже чітко вимовляють усі звуки нашої мови, а в інших відмічається порушення вимови більшості звуків. Пропонуємо Вам таблицю, в якій наведений орієнтовний порядок засвоєння дітьми звуків нашої мови.

ВІК ДИТИНИ

ЗВУКИ МОВИ

Від 1 до 2 років   А, О, Е, М, П, Б
Від 2 до 3 років   У, І, И, Т, Д, В, Ф, Г, К, Х, Н, Й
Від 3 до 4 років   С, З, Ц
Від 4 до 5 років   Ш, Ж, Ч, Щ
Від 5 до 6 років   Л, Р
  
     Шановні батьки!
    Якщо психофізичний розвиток Вашої дитини не відповідає вищєвказаним показникам, Вам необхідно звернутися до фахівців. Отримати консультацію у логопеда або психолога Вашого дитсадка (школи, дитячої лікарні), у спеціалістів міської (обласної) психолого-медико-педагогічної  консультації щодо визначення шляхів подолання виявлених недоліків розвитку дитини.

счетчик посещений
Пошук
Календар
«  Листопад 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930
Корисні посилання
  • Дайджест "Усе для школи"
  • Міністерство освіти і науки
  • Інститут інноваційних технологій
  • Освіта Донеччини
  • Сайт для педагогів
  • Сайт «Дефектолог-практик»
  • Шкільні пісні і мінусовки
  • Відділ освіти осіб з особливими потребами ДоноблІППО
  • Красноліманська спец. школа-інтернат
  • Часовоярська СЗШІ №8
  • Сайт учителя початкових класів
  • Видавництво «Шкільний світ»
  • [Vox.com.ua] Портал українця каталог сайтів Безкоштовний каталог сайтів

    Copyright MyCorp © 2017